[peg-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-s1afnNTxY0U/W3aMMZLj_8I/AAAAAAAAB-4/Fnd60K_yFiY4TywWfhhawZcYNO_V9yK9gCCoYBhgL/s144-o/11111111.png” href=”https://picasaweb.google.com/107089070313193142780/6486419180831468641#6590609249249001410″ caption=”” type=”image” alt=”11111111.png” image_size=”480×486″ ]

Старовойт П.С.,завідувач НМЦ ІППОЧО
Мінченко Т.А., методист ІППОЧО

Тема Першого уроку в 1-4 класах закладів загальної середньої освіти Чернівецької області:
«Моя країна – єдина Україна».

Під час підготовки і проведення уроку доцільно звернути увагу на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Це може бути урок-роздум про історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни, розмова з учнями про сьогодення і перспективи України.
Україна – це держава, яка багато чого зазнала на своєму віку: татаро-монгольську неволю, панування польської шляхти, царський режим та кріпацтво, німецько-фашистську агресію та сталінські репресії. Але впродовж усього періоду існування України народ боровся за волю та незалежність. І зараз ми переживаємо переломні часи у житті кожного і держави загалом. Незалежність, здобута 27 років тому, тепер під загрозою. В небезпеці і територіальна цілісність України. Тільки в єдності ми зможемо подолати проблеми і обрати правильну дорогу. Розбудова України, а отже, достаток і достойне життя її громадян, залежить лише від спільної наполегливої праці. І саме сьогодні, як ніколи, доцільно виховувати у молодого покоління почуття патріотизму, любові та гордості за Батьківщину, відданості справі, зміцнення державності, активної громадянської позиції, виховання толерантного ставлення до культур народів, які проживають на теренах України.
Перший урок нового навчального року має стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу. Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.
Під час уроку слід реалізувати такі завдання:
– ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
– формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
– формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
– виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну.
У змісті Першого уроку доцільно розглянути питання, спрямовані на: формування в учнів уявлення про роль України як цілісного об’єкта пізнання, що має характерні особливості в історичному, природничо-географічному, економічному та культурно-соціальному розвитку; ознайомлення з основними державотворчими подіями становлення незалежної України; історією створення Державного Прапора, Гімну, Гербу України; усвідомлення школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього; розвиток почуття гордості за Україну, її історію та видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток світової та європейської спільноти; виховання почуття патріотизму, вірності конституційному і військовому обов’язку в умовах мирного і військового часу, високої відповідальності та дисциплінованості, людяності, гідності, справедливості, толерантності – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні; осмислення цінності людського життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканості і безпеки; стимулювання активної громадянської позиції щодо неправомірної поведінки, яка завдає збитків державі, зазіхає на територіальну цілісність і незалежність України; формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, тероризму, засудження військової агресії.
Під час підготовки до уроку та оформлення класної кімнати рекомендуємо використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн; карти України, Європи, Чернівецької області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць Батьківщини тощо. З метою підвищення емоційного сприйняття у процесі проведення Першого уроку рекомендується використовувати музичні твори, відеоролики, мультимедійні презентації, фрагменти документальних фільмів, які висвітлюють минуле та сьогодення України. Необхідно запропонувати учням розвивальні завдання, дискусійні запитання, практичні вправи, що сприяють розвитку мислення школярів, зокрема: кросворди, розшифровки, ребуси, незакінчені речення. У процесі підготовки до Першого уроку для учнів молодшого шкільного віку важливо добирати матеріал, що сприятиме формуванню здатності дитини усвідомлювати приналежність до української держави, почуття поваги, гордості та любові до рідного краю, культури свого народу, мови; відчуття себе громадянином України, розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їхнього спілкування.
Форма проведення Першого уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, усний журнал, конкурс-інсценізація, диспут, брейн-ринг, сократівська бесіда, презентація, круглий стіл, прес-конференція, відкрита кафедра, творчий портрет, тематичний діалог, інтелектуальна гра тощо). Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою. Доцільно залучити до участі у проведенні Першого уроку представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, міжнародних, громадських організацій, науки та культури, державних установ, батьківської громадськості; видатних людей області, району, міста, селища, села, знавців, шанувальників, захисників України.
Допоміжні матеріали:
1. Відеоролики:
• “Єдина країна – тільки разом”
• “Ми – єдина Україна!”
• “Україна єдина”
• “Океан Ельзи: Ми єдиний народ, ми єдина країна!”
• “Наша країна – Україна”
• “Моя Прекрасна Країна – Україна”
• “Моя Україна – моя Батьківщина”
• “Моя країна – Україна!”
• “Це Україна”
• “Сонце за нас! Україна – це наша країна!!!”
• “Поетичні акварелі – добірка громадянської лірики”
• “Моя, твоя”, наша Україна!”
2. Мультфільми «Це – наше і це – твоє!»
3. Документальний серіал “Наша скриня”
4. Цитати про Батьківщину

Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області запрошує школярів долучитися до Всеукраїнського просвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО !». Мета проекту: підвищення рівня знань щодо своїх прав у різних сферах життя, підвищення правової свідомості та спроможності захищати свої права.
Якщо маєш запитання – дзвони: 0800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги, цілодобово та безкоштовно у межах України). Веб-сайт проекту – pravo.minjust.gov.ua.
Якщо ти став жертвою насилля: дзвони – 116 111, 0 800 500 225

Громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги при Головному територіальному управлінні юстиції у Чернівецькій області. Адреса: м.Чернівці, вул. Грушевського, 1 каб.252 Електронна пошта: vrsp@cv.minjust.gov.ua
Контактні телефони: (0372) 55-19-78; 55-27-20

Методичні рекомендації
щодо проведення в 5-11 класах закладів освіти області Першого уроку
«Буковинське віче та його історичне значення», присвяченого
100-річчю Буковинського віча

100 років тому, 3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське Віче. Його результатом стало проголошення возз’єднання Північної Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та подальшу Злуку з «Великою Україною». Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом як складовою частиною Української Національної Ради у Львові було скликано Буковинське віче. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини. На центральній площі міста перед магістратом Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (а саме Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
На виконання розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації №497-р від 30.05. 2018 «Про відзначення у Чернівецькій області 100-річчя Буковинського народного віча», відповідно до постанови Верховної ради України від 08.02. 2018 №2287-VІІІ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році, з метою належного відзначення в Чернівецькій області 100-річчя Буковинського народного віча 03.11.2018 в області буде відзначення 100-річчя з дня проведення Буковинського віча.
Водночас ухвалений документ рекомендує Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, “круглих столів”, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2018 року.
3 листопада 1918 року в місті Чернівці відбулося Буковинське Віче. Його результатом стало проголошення возз’єднання Північної Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та подальша Злукуа з «Великою Україною». Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом як складовою частиною Української Національної Ради у Львові було скликано Буковинське віче. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини. На центральній площі міста перед магістратом Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (а саме Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Восени 2018 року відзначатиметься 100 років з дня цієї визначної та доленосної події в історії України.
Враховуючи визначний внесок Буковинського віча в розвиток українського державотворення, постає необхідність урочисто відзначити 100-річчя з дня його проведення.
Перший урок нового навчального року має стати поштовхом до подальшої роботи з вивчення минулого та сьогодення України та Буковини, викликати бажання дізнатися більше як українці боролись за своє національне і державне самовизначення, яке було проголошене задовго до жовтня 1917 року в ході « весни народів Європи» – австрійської революції 1848-1849 років. Саме з тими подіями пов’язані виступи буковинців з домаганням своїх соціальних і національних прав.
Метою проведення Першого уроку є усвідомлення учнями і осмислення, хто ми націй землі та чиї ми діти, пізнати складний і нелегкий шлях, яким пройшли наші батьки, діди до усвідомлення нерозривної єдності свого коріння з українським народом, до рішучого проголошення 100 років тому: «Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України».
100 років відділяють нас від того знаменного дня, коли 3 листопада 1918 року в Чернівцях велелюдне Буковинське віче вперше сповістило світові про споконвічне прагнення буковинців домогтися «прилучення … до України». Бо як писав великий
Шевченко: «В своїй хаті й своя правда, і сила і воля».

На уроці бажано, щоб вчителі звернути увагу на такі питання:
– Полікультурна Буковина: сучасні виклики та історичний досвід.
– Витоки української державності на теренах України.
– Буковинське народне віче – важливий Акт у процесі національно-державного визначення Конституційним шляхом української частини Буковини.
– Роль Омеляна Поповича – подвижника української освіти на Буковині, Іллі Поповича (сина О.Поповича) та Аурела Ончула в становленні на Буковині у листопаді 1918 року української державної влади».
– Омелян Попович – перший президент Буковини.
– 3 листопада 1918 року – визначна дата українського державотворення».
– Витоки української державності на теренах України.
Структура та план проведення уроку – це творчий доробок кожного учителя.Під час проведення уроку варто враховувати індивідуальні, так і вікові особливості учнів. Важливо, щоб Перший урок пройшов урочисто, з яскравими та цікавими моментами, запам’ятався надовго.
Педагоги на уроці повинні донести учням про великий історичний та героїчний шлях українського народу та ознайомити з
перебігом подій, які відбулись 3 листопада 1918 року, про головну
вимогу Буковинського віча та його наслідки.
Урок може бути проведений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійних презентацій, сюжетів, роликів, тематичної вікторини тощо.
Рекомендуємо провести вікторини: «Боротьба за українську державність у краї в 1917 – 1918 роках», «Буковинське віче – від історії до сучасності»?», «Наш край у першій половині ХХст».
До участі в Першому уроці доцільно залучити видатних людей, представників інтелігенції, духовенства, викладачів ЧНУ ім. Ю.Федьковича, громадських діячів, батьківської громадськості та використати можливості краєзнавчих музеїв, бібліотек. Для оформлення місць проведення Першого уроку доцільно організувати книжкові виставки, інформаційні куточки, експозиції, тематичні полиці і виставки періодичних видань на тему: «Всенародне віче Буковини», «Бажаємо до України», «Буковинський курінь» та ін. Під час уроку пропонуємо використати державну та народну символіку, портрети історичних діячів України, Буковини. У ході уроку було б добре продемонструвати відео фільми «Буковино, ти зелена», «Минуле і сучасне Буковини».
Рекомендуємо при підготовці Першого уроку провести огляд літератури «Дні і роки: історії кроки»
1. Брик І. Слов’янський з’їзд у Празі 1848 р. і українська справа // ЗНТШ. – Львів, 1920. – Т. 129. – С. 141-217.
2. Буковина: історичний нарис. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 416 с.
3. Велика історія України. – К.: Глобус, 1993. – Т. 2. – 400 с.
4. Czhernowitzer Morgenblatt.
5. Народне віче Буковини. 1918-1993: Документи і матеріали обласної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Буковинського народного віча З листопада 1918 р. – Чернівці: Прут, 1994. -144 с.
6 .Веселова О. М. Буковинське народне віче 1918 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
7. Боротьба трудящих Буковини за соціальне і національне визволення і возз’єднання з Українською РСР. – Чернівці: Облвидав, 1958. – 450 с.
Історична довідка
Третього листопада Буковина відзначатиме 100-річчя Буковинського віча – подію, знаменну тим, що вперше буковинці проголосили ухвалу: “Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”, чим зініціювали створення буковинської влади підтримкою і силою місцевого українського населення і довели велику національну зрілість буковинських українців. Визнаючи важливість, а, скорше, символізм в історії. Спробуємо провести порівняльний аналіз подій сторічної давності, що відбулись тоді на Буковині. Спливав 1918 рік, завершилась перша світова війна, наслідком якої став розпад Австро-Угорської імперії. Розуміючи неминучість історичних подій, цісар австрійський 16 жовтня 1918 року видає свій маніфест, яким відкриває „парад суверенітетів” для країн, що входили до колишньої імперії. Низка країн скористались такою можливістю і проголосили свою незалежність. На карті Європи з’явились незалежні держави – Угорщина, Польща, Румунія, Чехословаччина, Балканські країни. Через три дні, 19 жовтня 1918 року, галичани у Львові утворюють „Національну Раду” та проголошують про свою, яка була оформлена як Західноукраїнська Народна Республіка вже 1 листопада. Буковинці в особі своїх представників-депутатів Віденського парламенту все вичікували. І лише 25 жовтня 1918 року був створений “Український Крайовий Комітет Буковини” – буковинська секція Української Національної Ради. Його очолив Омелян Попович. Комітет негайно розпочав роботу і створив секції-комісії, які згодом могли б перетворитись на міністерства. Це комісія народної оборони, фінансова комісія, міжнародна та адміністративна комісії. Від початку свого існування Комітет вирішив скликати в Чернівцях З листопада всенародне віче з представників усієї Буковини і звернувся до населення краю із закликом:
“До українського народу Буковини!
…Буковинський український народе, вставай і Ти до праці над своєю будуччиною!
…Мужчини і жінки, хлопці і дівчата! Інтелігенція, духовенство, шляхта, селянство, робітництво! Уряди громадські із своїми начальниками!
Всі ви діти нашої землі, станьте своїми грудьми за собою, купіться до самооборони!
Докажіть свою готовність все служити тепер, собі і зійдіться всі з цілого краю, з каждого села в неділю 3 листопада до Чернівців, щоби там вовселюдно об’явити свою волю цілому світові. Там зійдемося на всенародне віче в “Народний дім ” о 10 годині рано ”.
Але не спали і румунські парламентарі від Буковини, які через два дні, 27 жовтня 1918 року, проголосили себе законодавчою владою на всій території Буковини, оголосивши її румунською землею. Створюється Національна рада, яку очолює Янку Флондор. Провівши добру організаційну роботу, українська частина депутатів організовує найбільший за всю історію Буковини масовий захід. У неділю 3 листопада прибули до Чернівців понад 10 тисяч учасників віча з усіх осередків Буковини. Зібрання віча відбулося в трьох залах: у Народному Домі, де промовляли Ілля Семака та Мирон Кордуба, в Робітничому Домі і в Музичному Товаристві, де виступали Омелян Попович та Єротей Пігуляк. Віче ухвалило таке рішення:
“1. Місто Чернівці, відтак політичні повіти Заставна, Кіцмань, Вашківці та Вижниці цілі, а Чернівецький та Серетський повіти за виїмкою громад, вказаних із двох останніх переписів як переважно ромунські; вкінці ті громади Сторожинецького, Радовецького і Кімполунгського повітів, у котрих обі останні переписи виказують українську більшість – творять окрему від ромунської частини краю українську територіальну область.
2. Признає найвищу владу на тій українській області поки що Українську національну раду, утворену на з’їзді мужів довір’я у Львові дня 19 жовтня с.р. і взиває Ті, щоби якнайшвидше перевела національно-політичну організацію сеї області і перебрала цілу управу у свої руки.
3. Взиває всі національні меншості на тій українській області, причім євреїв признає за окрему національність, щоби негайно вислати своїх представників до Укр. нац. ради відносно їхнього числа населення.
4. Взиває Укр. нац. раду виготовити конституцію для української області бувшої австрійської держави, а то на основах загального, рівного, тайного і безпосереднього права голосовання всіх дорослих осіб без ріжниці пола, з пропорціональним заступництвом так при законодатних ділах, як і при правительстві для національних меншостей.
Рішуче протестує проти посягання чужих народів на ту суто-українську область, а зокрема проти ухвал ромунського віча з дня 27 жовтня, котре, нехтуючи брутально принцип самоозначення народів, виявило намір загарбати цілу Буковину під панування ромунських боярів і попів – та заявляє, що український нарід чужого не бажає, але своєї рідної землі боронитиме до останнього. За се з покликаннями заступниками ромунського народу і іньших народів все готовий порозумітися для мирної розв’язки всіх справ.
6. Віче взиває буковинську делегацію “Укр. Національної Ради” перебрати негайно правління української часті краю.
Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”
Після віча відбулася велика маніфестація учасників головними вулицями Чернівців до збірної точки на площі Елізабетплац (нині Театральна). Після промови Осипа Безпалка, в якій він висловив волю всіх присутніх про прилучення Буковини до України, співом “Ще не вмерла Україна” і “Не пора” маніфестація мирно завершилася. Опоненти в особі румунських колег-депутатів не забарилися з відповіддю. Вони зробили ставку на силовий варіант. 11 листопада 2018 року без жодного пострілу, майже без серйозного спротиву на територію краю зайшли „зелені чоловічки” румунської армії. Протокол передачі влади на Буковині президентом краю графом Йосифом фон Ецдорфом 6 листопада 1918 року представникам румунської та української нації Аурелу Ончулу та Омеляну Поповичу вже нічого не вирішував.

Аурел Ончул
Румуни з допомогою сили закріпили своє панування до 40 року минулого століття.Зрозуміло, що навіть якби такий спротив був, творення української влади на Буковині не було б успішно завершене хоча б тому, що в подіях 1917 – 1921 років не встояла українська держава, а без Соборної Української Держави не могла самостійно існувати Північна Буковина.

Омелян Попович

Використана література:
1 .Стаття газети “Кгіеgs-Аusgabе Czernowitzer Allgemeine Zeitung/Czernowitzer Tagblatt”: “Ситуація в Чернівцях” (Про події Буковинського Народного Віча) від 4 листопада 1918 року.;
2. Протокол передачі влади на Буковині президентом краю графом Йосифом фон Ецдорфом представникам румунської та української нації Аурелу Ончулу та Омеляну Поповичу;
3. Стаття газети ” CzernowitzerMorgenblatt”: Події в Чернівцях (про хід «української від 6 листопада 1918 року;
4. Стаття газети ” ” CzernowitzerMorgenblatt”: “Буковина (1775 – 1918). Історичний день”
(Про маніфест між Українською та Румунською Національними Радами щодо спільного управління Буковиною) від 7 листопада 1918 року;
5. Рішення Румунської Національної Ради про оголошення стану облоги на Буковині від 12 листопада 1918 року.