Письменник Георгій Бота в гостях у Новоселицькій гімназії

Сьогодні, 8 вересня 2021 року, за планом роботи шкільної професійної спільноти вчителів суспільно-гуманітарного циклу, відбулася зустріч із Буковинським письменником Георгієм Ботою. Формат проведення – літературна світлина. У ході зустрічі письменник презентував літературно-художнє видання “Долі з вогню, землі та любові”. Спілкування з письменником було організовано бібліотекарем Новоселицької гімназії Лунік В. Д. Дякуємо нашому земляку за  цікаву збірку оповідань, бажаємо  творчого натхнення та надалі радувати читачів своїми цікавими розповідями!

Гілочки тоненькі,котики пухнасті, Хай несуть у хату радість, мир і щастя!

На шостий седмиці Великого посту починається Вербний тиждень, який закінчується православним святом – Вербною неділею. Це перехідне свято, що не має фіксованої дати, оскільки вона повністю залежить від Великодня і приходить рівно за тиждень до святкування Воскресіння Христового.                                                    У Вербної неділі є й інша назва – Вхід Господній до Єрусалима. Згідно з описаними в Євангелії подіями, саме цього дня Ісус в’їхав на віслюку до святого міста Єрусалим. Місцеві жителі зустрічали його як рятівника пальмовими гілками і хвалебними криками “Осанна!” Саме свято символізує визнання народом Ісуса Месією, а також вхід Сина Людського до Раю. Багато народних традицій та ритуалів Вербної неділі пов’язані саме з вербою. Справа в тому, що в наших широтах пальми не ростуть, зате до середини весни якраз розпускаються вербові пагони, якими і було вирішено замінити символічні пальмові гілки.                            Під час богослужінь на Вербну неділю в храмах освячували букетики верби. Потім освячену вербу несли додому, прикрашали нею ікони і зберігали протягом усього року як оберіг від хвороб, злого ока, пожеж, повеней та інших різних бід.
Вербі приписувалася чудодійна цілюща сила. Прийнято було з’їдати вербові бруньки, щоб стати бадьорим і здоровим. У відварах з вербою купали дітей, щоб уберегти від хвороб. Також вербовими гілочками кропили житло і домашню худобу від усяких бід. Детальніше “Гілочки тоненькі,котики пухнасті, Хай несуть у хату радість, мир і щастя!”

«Будьте здорові!»

«Щоб  бути  здоровим,

 потрібно  власні  зусилля,

  постійні  й  значні.

 Замінити  їх не можна нічим.»

  М. Амосов

Продовжуючи роботу над проєктом класу «Молодь обирає здоров’я» в рамках загальношкільного проєкту «Крок до зірок», ми, учні 8-Б класу Новоселицької гімназії,  хочемо вам розповісти про Всесвітній день здоров’я, а ще донести певну інформацію , а також показати приклади здорового способу життя.

Щорічно  7-го квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою ВООЗ. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято. У цей день традиційно обговорюються найбільш важливі проблеми охорони здоров’я, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя та приділяти більше уваги профілактиці захворювань. Детальніше “«Будьте здорові!»”

Весна –  і бути благій вісті!

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово “Благовіщення” означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.

Раніше на Благовіщення  дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід – “кривий танець”. Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися. Детальніше “Весна –  і бути благій вісті!”

Казка В.О. Сухомлинського «Хлопчик і Дзвіночок конвалії»

Учні 2-Б класу взяли участь у Всеукраїнському тижні  дитячої книги, долучившись до колективного читання казки В.О. Сухомлинського «Хлопчик і Дзвіночок конвалії». Такий вид читання об’єднує всіх діток, є важливим і актуальним для виховання любові до читання та розвитку читацьких навичок.

Класний керівник 2-Б класу: Сірякова О.В.

Історія книги

Сьогодні нам звично бачити поруч із собою книжки. Вони є у кожній родині. Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З того часу, як люди навчилися писати,  всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле та заглянути в майбутнє.

Важко уявити, що колись книга не була паперовою… А чи знаєте ви, коли з’явилися та якими були перші книжки?

Учні 1-Б класу зацікавилися цим питання та підготували відео «Історія виникнення книги»

Даців І.О., класний керівник

Луник В.Д., шкільний бібліотекар

Чарівний світ книги

Учні 1 – А класу долучилися до тижня дитячої книги. Під час канікул у них буде більше часу, щоб присвятити читанню дитячих книг. Це перші казочки, оповідання, вірші, енциклопедії, які діти прочитали самі. В них вони знаходять те, що їм до душі. Комусь сподобався казковий герой, на якого можна бути схожим. Хтось хоче бути сильним і відважним. Іншим сподобалися казки про природу і тварин. У кожної дитини свій смак, своє захоплення.  Але усіх діток об’єднує дуже важлива і актуальна тема – читання книг. Про це вони хочуть розповісти усім, поділитися своїми враженнями.

Класний керівник: С.І. Волканеско

Бібліотекар: Луник В.Д.

Ліна Костенко. Цікаві факти.

Ліна Василівна Костенко (нар. 19 березня 1930, Ржищів) — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989).

Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів.

  1. Через впертість та неабияку сміливість Ліну Костенко називають залізною жінкою. Вона завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть коли її колеги боялись репресій та мовчали, вона відкрито критикувала владу. Таку незламність поетеса унаслідувала від бабусі.
  2. Поетеса два рази виходила заміж. Перший раз – за поляка Єжи-Яна Пахльовського. У шлюбі народилася донька Оксана (поетеса Оксана Пахльовська, – Ред.). Вдруге – за директора Кіностудії імені О. Довженка Василя Цвіркунова. У цьому шлюбі народився син Василь.
  3. Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України. За словами письменниці, їй не потрібні жодні нагороди.
  4. За все життя Костенко написала лише один прозаїчний твір – роман Записки українського самашедшого, який вийшов у грудні 2010 року. Роман отримав неоднозначні відгуки аудиторії.
  5. Один твір письменниці екранізували. Це – кіносценарій Перевірте свої годинники 1963 року. У ньому розповідається про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли у 1964 році, але його так і не побачили глядачі. Його так переробили, що Костенко відмовилася від авторства.

Детальніше “Ліна Костенко. Цікаві факти.”

Масниця 2021

Масниця 2021: коли починається, що означає та як прийнято святкувати

Це дуже веселе й смачне свято відзначається впродовж усього тижня напередодні Великого посту. Масниця, або Колодій – одне з найвеселіших і найдавніших народних свят. Присвячене воно проводам зими й зустрічі весни. Детальніше “Масниця 2021”

Мерцішор на Буковині

1 Березня на Буковині в румуномовних селах та містечках відзначають свято Мерцішор –  перший день приходу весни.

Цього дня люди одне одному дарують бутоньєрки у вигляді квітів з білих та червоних ниток, ця прикраса так само як і свято називається Мерцішор. До речі, в Болгарії також існує схоже свято, котре називається Баба Марта, і цього дня прийнято дарувати мартенічкі або ж як їх ще називають мартеніци.

А вам цікаво дізнатися, що, власне, символізує собою Мерцішор? Детальніше “Мерцішор на Буковині”