ДЖЕРЕЛО СЛОВА І РОЗУМУ
Природа є важливим засобом гармонійного всебічного розвитку дитини. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу».
Василь Олександрович також стверджував, що перша дія школи – не в школі, а в природі. Саме тут – «джерело слова і розуму» .
Щоденне спілкування з природою народжує і зміцнює у дитини безцінну якість, властиву людській особистості, – доброту. Але як же дати відчути учневі радість перших відкриттів, коли він входить у дивний світ, що навколо нього? Як перетворити природу у могутній засіб виховання гуманних почуттів? І чи зможе учень засвоїти причинові зв’язки між явищами, зрозуміти залежність між природними об’єктами? Виявляється, може, і найпростішим шляхом до цього є саме спостереження. А де ще ж дитина може поспостерігати, як не на природі.
Важливим джерелом розвитку творчої дитини Василь Олександрович вважав складання казок.
Вчителі біології Новоселицької гімназії Басараба А.В. та Одажіу Р.Г. разом з семикласниками провели урок під відкритим небом у шкільному саду. Діти мали змогу спостерігати за красою шкільного саду, слухали спів пташок, спостерігали за змінами в природі, милувалися дарами осіннього саду і свої враження від краси осені описали у власних творах. Та мали змогу наприкінці уроку поласувати солодкими, соковитими яблуками з саду який доглядають протягом року.
УРОКИ СЕРЕД ПРИРОДИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
У Новоселицькій гімназії
21 вересня в 3-Б класі відбувся урок позакласного читання з використанням педагогічних ідей В.Сухомлинського «Осінні барви»
У природі великий педагог вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Він прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки, в гаю. Використовуючи поради В.Сухомлинського у 3-Б класі відбувся урок позакласного читання на тему « Осінні барви». Щоб краще відчути та побачити осінь, класний керівник Мельничук Людмила Іларіонівна та учні відправились до парку, отримавши по групах завдання. Перша група « Науковці» досліджували , які зміни відбуваються у живій та неживій природі, знаходили докази та складали наукові розповіді про осінні явища. Друга – «Художники» отримали завдання намалювати побачене та складали казку « Про пригоди осіннього листка». Третя група « Ерудити» підготувати вірші, оповідання українських письменників та прочитати їх у парку, порівнявши із навколишнім середовищем. А також, назбирали багато природнього матеріалу , щоб на уроках праці виготовити композиції на осінню тематику.
Мельничук Л.І.
«Квітка сонця»
У 3-А класі часто читаємо книгу В.О. Сухомлинського «Квітка сонця». Це відбувається на ГПД, на перерві, на уроці позакласного читання. Сьогодні читали оповідання «Він став трудівником». Учні зрозуміли, що праця величає людину, у праці людина прекрасна.
Треба трудитися, щоб добитись результату.
Волканеско С.І.
«Що в мені доброго і що поганого?»
До 100-річчя з дня народження учителя, героя і поета В.О. Сухомлинського у 4-Б класі Новоселицької гімназії пройшов цікавий інтегрований бібліотечний урок, який мав на меті ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського; формувати у явлення про доброту, чуйність і уважність; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати діалогічне та монологічне мовлення; виховувати любов до батьків, до рідного краю, до праці. Спочатку бібліотекар Валентина Лунік ознайомила учнів з цікавими фактами біографії письменника. А класний керівник Нонна Бальон акцентувала, що твори Сухомлинського розкривають перед нами красу білого світу, рідного слова, вчать людяності і мудрості. Його твори – це своєрідні питання-відповіді на всі життєві проблеми. Отож, найцікавішим було читання та обговорення творів з книг письменника «Квітка сонця» та «Гаряча квітка», що і спонукало учнів замислитися над питанням: що в мені доброго і що поганого? Виявилося, що не так легко визнавати в собі недоліки, сприймати їх самокритично і вміти про це говорити. Сподіваємося, що ці незабутні хвилини спілкування з творчістю видатного педагога приведуть до того, що наші маленькі читачі пізнають себе, не тільки красу, а ще й істину, навчаться співпереживати, шукати виходу із ситуації, що склалася. Діти переконалися, що своїми творами В.Сухомлинський, без сумніву, дарує нам такі морально-ціннісні настанови як чутливість до радощів і горя, самостійність, діяльну турботу, узгоджувати власні бажання з інтересами навколишніх, міркування над життям, ідеал довершеної людини, розуміти та берегти природу, вчитися відчувати, прагнення творити красу. Радимо всім – частіше заглиблюйтесь у філософські оповідання Василя Сухомлинського!
Нонна Бальон,
класний керівник 4-Б класу
Новоселицької гімназії
Цікаві та повчальні уроки проходять на вулиці, серед живої природи
Вчитель біології Дисар Я.В., прагне виховати покоління людей з новим екологічним мисленням, які б свято берегли землю, ліс, воду, повітря, шанобливо і дбайливо ставилися до природи, використовуючи педагогічні поради В. О. Сухомлинського, наголошував: «Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини. Тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою — добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла… Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини».
Дисар Я.В.
