Я дуже пишаюся своїм татом.  Його звуть Слепенюк Любомир Омелянович.  Для мене він герой, тому що  став  військовослужбовцем, а це завжди була почесна професія. Особливо в наш час, коли необхідно  захищати  суверенітет і територіальну цілісність України. Я дуже хвилююся за тата, адже щодня існує реальна небезпека для життя і здоров’я наших захисників. Але він запевнив мене, що українські  солдати міцно шанують традиції своїх безстрашних предків, тому ми обов’язково переможемо. З нетерпінням чекаю  повернення мого тата додому живим і неушкодженим! Моя заповітна мрія- разом з татом проводити час, і щоб він навчив мене водити автомобіль.

 Боднар Аркадій, учень 6-Б класу Новоселицького ліцею №1