«Творимо серцем і руками»

У межах загальношкільного проєкту «Крок до зірок» учні 5 класів Новоселицького ліцею №1 працювали в напрямку трудової та економічної діяльності. Діти обрали ідею спільного виду роботи, а саме: створення власноруч виготовлених моделей одноклітинних організмів.

Так, 10 травня на виховному заході «Творимо серцем і руками» учні  презентували результати своєї праці. Представники класів показали та розказали присутнім про будову, живлення, значення у природі одноклітинних організмів, зокрема 5-А про «Інфузорію туфельку», 5-Б «Євглену зелену», 5-В «Амебу Протей».

Метою заходу було розширити знання учнів про будову і життєдіяльність найпростіших, формувати комунікативні компетентності опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел.

Спільними зусиллями було виготовлено та подаровано у кабінет біології 30 моделей одноклітинних організмів (Інфузорія туфелька, Євглена зелена, Амеба Протей).

Наприкінці заходу учні мали змогу поділитись своїми враженнями щодо побаченого та почутого про живі організми.

Класні керівники 5 класів В.О.Гушила, Я.В.Дисар, Н.О.Підлісна

#МояРодинаУнікальна2023

Я пишаюсь своєю мамою, бо вона волонтер Новоселицької міської організації Товариства Червоного Хреста України і звати її Марина.

Ми живемо в непростий час, коли люди здебільшого існують кожен сам по собі. Живучи в такому ритмі, ми, як правило, не помічаємо проблеми і біди інших людей, але є проблеми,  які не в змозі вирішити самостійно. У цей момент і приходять на допомогу люди, покликання яких  – допомагати іншим.

Моя мама – волонтер. Її робота – допомагати людям, які потрапили в складну життєву ситуацію.

Це вона з групою таких же небайдужих людей допомагає стареньким людям, хворим, одиноким та  вимушеним переселенцям із зони бойових дій.

Бути волонтером дуже не просто. Необхідно володіти не тільки вродженою добротою і співчуттям. Потрібно бути чесним і відповідальним, не боятися труднощів і бути готовим будь-якої миті прийти на допомогу, вболівати душею за інших,  творити добрі вчинки, нічого не вимагаючи натомість.

У наш, такий непростий час в організацію до моєї мами щодня приходить велика кількість  людей. Переважно це вимушені переселенці із зони бойових дій, серед них і сім’ї воїнів ЗСУ. Попри велику зайнятість, кожного тут вислухають, допоможуть. І люди живуть з відчуттям, що потрапили у велику родину, в якій за них переживають, не залишають  ні на хвилину.

Моя мама – волонтер, і це звучить гордо!

Учень 3-Б класу Новоселицького ліцею №1 Дригваль Роман

#МояРодинаУнікальна2023

Я пишаюся своїм батьком Точоним Андрієм, тому що своє життя він присвятив порятунку людей. Тато служить у ДСНС України і пройшов шлях від рядового до майора служби цивільного захисту. Мій тато очолив караул, а згодом і підрозділ – 29 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області у смт Мілове. Разом з особовим складом караулу він виїжджав на пожежі та  надзвичайні ситуації, де рятував людей, тварин, будівлі, майно людей. Батько завжди відданий своїй справі, і неодноразово був відзначений керівництвом різними відзнаками та подяками.

У грудні 2015 року мого батька відправили у населений пункт Станиця Луганська, де рятувальники Луганського гарнізону ДСНС пліч-о-пліч із захисниками боронили нашу українську землю. За сумлінну службу його було нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»,  вручили медаль.

Коли тато показував мені свої відзнаки, я із захопленням їх переглядав. Але  вони залишилися на Луганщині, бо ми були вимушені покинути свій дім у зв’язку з окупацією.

Я мрію  стати рятувальником як мій батько, тому що він – супергерой! Адже рятувальники – герої без зброї. Рятуючи життя інших, вони щоразу ризикують своїм.

Учень 1-Б класу Точоний Ілля

#МояРодинаУнікальна2023

 Я пишаюся своїм батьком, тому що він військовослужбовець. У нього відповідальна робота, бо служить Вітчизні.

Мого тата звати Віталій. Він прикордонник, сміливий і справедливий. Коли я був зовсім маленьким, татусь відправився на Схід України захищати нашу державу. Він розумів – це його обов’язок захищати свою родину та нашу рідну Україну. Тато мало про що розповідає, але я знаю, що йому було не легко. За участь в АТО його нагороджено відзнакою Президента України.

І, зараз, тато стоїть на сторожі кордонів нашої Батьківщини.

У нього не багато вільного часу, однак, коли татусь вдома, то – це найкращий час і ми проводимо його разом. Він навчив мене їздити на велосипеді, рибалити, любити природу, турбуватися про маму. Мій татко справжній друг, надійний, вимогливий, справедливий, суворий, турботливий. Нам з мамою поряд з ним завжди спокійно та затишно.

Коли я виросту, теж стану військовим, бо, тільки чесні, сміливі та сильні духом люди можуть захищати свій народ, свою Батьківщину. Учень 1-А класу Токарський Назар  Новоселицький ліцей №1

«Без сім’ї немає щастя на Землі»

Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов’язків. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити.

Тому з метою виховування поважного ставлення до сім’ї, почуття відповідальності за себе та членів своєї родини з учнями 4-А класу було проведено виховну справу «Без сім’ї немає щастя на Землі». Під час якої школярі розширили свої знання з понять «сім’я, родина», визначили основні сімейні цінності, а також поділилися своїми сімейними традиціями.

Класний керівник                                   Кочервей К. В.

«Захищаємо Україну. Охороняємо Європу і світ»

«За мир у всьому світі»-фраза, яка сьогодні для українців набула нового значення. Особливого…Ще недавно для нас мир-це була повсякдення реальність. А сьогодні на долю нашої країни та народу випало важке випробування – війна! Сьогодні у 8-В класі на виховній справі ми говорили про наших героїв, наше все! Наші ЗСУ – незламні і ми  вдячні вам за мужність, силу, витривалість, патріотизм. За те, що ви  ціною свого здоров’я та  життя бороните наші землі; твердо тримаєте позиції та відбиваєте напади ворога. Ви робите все можливе, щоб ми мали можливість жити в мирній, заможній, вільній і по-справжньому європейській країні. Адже, захищаючи Україну, ми охороняємо світ.

Класний керівник                               Ковдриш А.М.

#МояРодинаУнікальна2023

Я дуже пишаюся своїм татом.  Його звуть Слепенюк Любомир Омелянович.  Для мене він герой, тому що  став  військовослужбовцем, а це завжди була почесна професія. Особливо в наш час, коли необхідно  захищати  суверенітет і територіальну цілісність України. Я дуже хвилююся за тата, адже щодня існує реальна небезпека для життя і здоров’я наших захисників. Але він запевнив мене, що українські  солдати міцно шанують традиції своїх безстрашних предків, тому ми обов’язково переможемо. З нетерпінням чекаю  повернення мого тата додому живим і неушкодженим! Моя заповітна мрія- разом з татом проводити час, і щоб він навчив мене водити автомобіль.

 Боднар Аркадій, учень 6-Б класу Новоселицького ліцею №1

Сім’я – як гілки на дереві, де всі ми розвиваємося в різних напрямках, але наші корені залишаються колишніми.

Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. Сім’я – це найбільший скарб. Тому кожен повинен її берегти.

Коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими, докладають багато зусиль для нашого благополуччя.

Тому, на виховній справі у 5-А класі Новоселицького ліцею №1 «Моя родина – моє багатство» класний керівник поставила за мету ознайомити учнів з  моральними цінностями, що лежать в основі життя родини, розширити знання учнів про родину; розкрити поняття «дружня родина»; виховувати любов до ближнього, чесність, слухняність, поступливість, виховувати чуйне ставлення до оточуючих, формувати норми моральної поведінки у ставленні до ближніх.  Під час заходу діти презентували фото своїх родин, ділилися сімейними традиціями, пригадали прислів’я про сім’ю. У підсумку ми дізналися багато про цінність родинного щастя, про необхідність збереження традицій кожної сім’ї, про те, що родина до родини – це народ.

Варто пам’ятати: сім’я – це любов, повага і безкорисність одне до одного.

Підлісна Наталія класний керівник 5-А класу

«Без сім’ї немає щастя на Землі»

«Без сім’ї немає щастя на Землі», – саме так твердить нам народне українське прислів’я. Дійсно, ми не можемо уявити своє життя без рідних людей: мами і тата, бабусі і дідуся, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти та підтримати в будь-якій ситуації. Детальніше “«Без сім’ї немає щастя на Землі»”

#МояРодинаУнікальна2023

Я дуже пишаюся своїм батьком, Александровим Геннадієм Аркадійовичем. Для мене він найважливіша людина в житті.

Коли почалася війна, сім’я зрозуміла, що батько піде виборювати свободу і право українців вільно жити.

Я розумію вчинок та сміливість батька, адже знаю, що насамперед, він захищає свою родину і державу.

Було дуже важко, особливо через проблеми із зв‘язком. Це страшенна невідомість, бо не знали, чого очікувати.

Будь-яка війна несе із собою тільки біду, смерть і горе. Детальніше “#МояРодинаУнікальна2023”