“Хто дітей любить, той добрий чоловік”
Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
28 вересня 1918 року – народився Василь Олександрович Сухомлинський селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях.
Мати, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію, які теж стали вчителями. Неабиякий вплив на маленького Василька мав дід Омелян у якого була велика бібліотека. Помираючи, всі свої книжки він віддав Василеві. Ніколи не забував дідові слова: “Хто дітей любить, той добрий чоловік”.
1926—1933 – навчався у Василівській семирічці.
1934 – вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті і став студентом факультету мови та літератури. Проте через
1935 – змушений перервати навчання в інституті через хворобу. 1935—1938 – викладає українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району.
1936 – продовжує навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту.
1938 – працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, згодом завідуючим навчальною частиною.
1941 – призвано до війська, політрук роти у діючій армії.
1942 – директор СШ і вчитель російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР.
1944 – виїжджає на Україну.
1948 – директор Павлиської СШ. Цим навчальним закладом він керував до останку життя, 23 роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності.
1949 – виступає у місцевій періодиці, республіканських та всесоюзних виданнях.
1955 – захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему „Директор школи — керівник навчально-виховної роботи”.
1960 – пише роботи „Духовний світ школяра”, „Праця і моральне виховання”, „Моральний ідеал молодого покоління”, „Сто порад учителеві”, „Листи до сина”, „Батьківська педагогіка”, „Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості” і особливо — „Павлиська середня школа” та „Серце віддаю дітям”.
1968 – присвоїли звання Героя соціалістичної праці, того ж року він був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР.
2 вересня 1970 року серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися.
