Моя прабабуся, Гошовська (дівоче прізвище-Торкулець) Марія Іванівна, народилася 1930 року. І хоча їй було всього три роки ,про голодомор 1933 вона пам’ятала все своє життя. Бо таке не забувається…Вона про це розповідала своїм дітям, онукам і правнукам.
У селі люди тоді дуже голодували. Багато родичів померло. Прабабусі закарбувалися у пам’яті заплакані очі матері, важка зажура батька…І як їм, дітям, (а їх було четверо)постійно хотілося їсти. Сім’я вижила завдяки тому, що батько був лісником, і вони проживали в лісі далеко від села. Збирали гриби, ягоди, різні трави, сушили їх. Свою корову заховали, таємно надоювали молока. І це врятувало їм життя.
На фотографії маленька дівчинка- моя прабабуся, сидить на колінах своєї мами Наталії. Це було через рік після голоду.
Янкова Олександра, учениця 5-А класу Новоселицького ліцею N1