Я пишаюся своїм батьком, тому що він військовослужбовець. У нього відповідальна робота, бо служить Вітчизні.
Мого тата звати Віталій. Він прикордонник, сміливий і справедливий. Коли я був зовсім маленьким, татусь відправився на Схід України захищати нашу державу. Він розумів – це його обов’язок захищати свою родину та нашу рідну Україну. Тато мало про що розповідає, але я знаю, що йому було не легко. За участь в АТО його нагороджено відзнакою Президента України.
І, зараз, тато стоїть на сторожі кордонів нашої Батьківщини.
У нього не багато вільного часу, однак, коли татусь вдома, то – це найкращий час і ми проводимо його разом. Він навчив мене їздити на велосипеді, рибалити, любити природу, турбуватися про маму. Мій татко справжній друг, надійний, вимогливий, справедливий, суворий, турботливий. Нам з мамою поряд з ним завжди спокійно та затишно.
Коли я виросту, теж стану військовим, бо, тільки чесні, сміливі та сильні духом люди можуть захищати свій народ, свою Батьківщину. Учень 1-А класу Токарський Назар Новоселицький ліцей №1