Летіть, мої дорослі пташенята…
Травневий день, чудовий і прекрасний,
А на душі засмучений розмай,
Бо так вас всіх не хочу відпускати,
Та вже ж летіть ви до нових пізнань.
За ці роки, що були з вами разом,
Не бракувало радості і сліз,
Були і помилки, і мелодрами,
І успіхи, і три крапки.
Бо школа – це відоме братство,
Що дружбі й вірності присягу віддає,
Тож я надіюсь: кожен з вас в майбутньому
Батьків своїх й мене не підведе.
Сказати, що люблю вас – то замало,
Що пам’ятатиму – то аксіома, знана всім.
Ще щось про підмет й присудок сказала б,
Та вже не можу стримувати сліз.
Тому летіть, мої дорослі пташенята,
Хай небо миром світить нам усім,
А як летітимете понад рідним дахом,
Не забувайте ваших вчителів.
Хай доля завжди стелиться барвисто,
Хай мрії всі збуваються у вас!
І перемоги нездоланне гасло
Вже зовсім скоро затрубить кругом.
Щоб жовта колосилася пшениця!
Щоб сині в ній волошки розцвіли!
Щоб веселкова юна колісниця
Несла у добрі і щасливії шляхи!
З любов’ю Уляна ЖИТАРЮК, класний керівник 9-А класу