Прабабуся – Зятина Катерина Гаврилівна, народилася в 1924 році в с. Стебне, Звенигородського району, Черкаської області в заможній родині, яка була розкулачена. З хати винесли усе майно і навіть розібрали дах. Щоб уникнути зіслання, її батько змушений був тікати. До родини він так і не повернувся, помер від дизентерії. Прабабуся з молодшим братом і мамою жили у підвалі. Їли гнилу картоплю та кукурудзу. Про канібалізм у селі не чула, але були ті, які варили і їли котів та собак. По селу на підводі їздив психічно хворий чоловік, якому у колгоспі давали одеколон, щоб він щодня збирав і вивозив мертвих людей. Змучені голодом, селяни йшли працювати у колгосп. Робота була дуже важка, але там годували. Пізніше, в сім’ї відібрали і будинок, створивши в ньому дитячий садок.
Інформацію підготував учень 10 класу Новоселицького ліцею №1
Томулець Андрій