Робоча нива була пов’язана лише із  школою, із дітьми та наукою.

Романович Олена Василівна

  Народилася 21 вересня 1944 року, в с.Волоки Могилів-Подільського р-ну Вінницької області.

Батько Василь Іванович Каспров загинув навесні 1945 року у ВВВ та і не побачивши фотокартку своєї Оленочки.

Мати Нагорна Парасковія Максимівна в післявоєнний час здобула освіту бухгалтера, тому донечка була на вихованні бабусі та дідуся Нагорних, а також родини покійного батька у Могилеві. Закінчила початкову школу у селі Волоки, а далі у 1953 році разом із сім’єю (мати вдруге вийшла заміж) переїздить по направленні молодих спеціалістів для розвитку галузей на Буковину, в селі Путила.

Закінчує Путильську СШ відмінно серед молоді, солістка хору, спортсменка.

По закінченні вступає в Чернівецький Державний університет ім. Федьковича, на математичний факультет.

В 1965 році одружилася, чоловік Романович Іван Миколайович, відомий вже на Путильщині, молодий керуючий Сільськогосподарською технікою. Детальніше “Робоча нива була пов’язана лише із  школою, із дітьми та наукою.”

Чому потрібно читати…

  Розкрита книга — це розум, який говорить;                          

  закрита — друг, який чекає;

забута — душа, яка прощає;

розірвана — серце, яке плаче.

Рабіндранат Тагор

Читання — чудовий антидепресант, стимулятор мозкової діяльності, який збагачує словниковий запас, покращує пам’ять, рятує від хвороб, розвиває аналітичне мислення і фантазію, є деякі деталі, про які ви, можливо, не знаєте. Ми зібрали у цій статті  для вас найцікавіші факти про книги та читання. Детальніше “Чому потрібно читати…”

Вклонімося вчителю

 Ясінський Петро Петрович-учитель фізики Новоселицької гімназії з 1967 по 2008 роки. Він з тих людей, в трудовій книжці яких лише 2 записи: «прийнятий на роботу» і «звільнений за власним бажанням». Усе життя віддав рідній школі(потім гімназії),дітям, складній і цікавій науці.

Дитина війни, народився в 1940 році на Вінниччині. У 2 роки залишився сиротою-померла мати. Війна, сирітство, голод, поневіряння, інвалідність від німецького осколка.

Дуже хотів вчитися, школа знаходилась в іншому селі, за 7 км від дому. Кожного дня туди і звідти долав цей шлях пішки.Після7 класів-технікум у Житомирі. Але жага до знань не пропала, і Петро Петрович їде в Чернівці де мешкала його старша сестра, яка в дитинстві замінила йому матір. Петро Петрович вступає до університету на факультет фізики.

По закінченні одержав направлення в Новоселицьку СШ№1, де і працював до виходу на пенсію.

Одна – єдина школа і одна – єдина дружина – Марія Яківна – його кохання на все життя. І три донечки, яких він інакше не називав: Оксаночка, Олечка і Тонечка. А потім – онуки. Його учні – призери районних і обласних олімпіад. Багато його випускників закохані в цікаву і складну науку, послідовники свого вчителя. Детальніше “Вклонімося вчителю”

Незабутні сторінки шкільної біографії

Минають роки. Давно засипані солдатські окопи. Вмита росами, вільно дихає земля. Люди зайняті буденними мирними справами. Там, де колись точилися жорстокі бої, розквітають міста і села.

Але в пам’яті народу ніколи не зітруться 1418 вогняних днів і ночей великої битви з ненависним ворогом фашизмом, подвиги тих, хто кував перемогу над фашизмом на фронті і в тилу, тих, хто ціною свого життя звільнив народи Європи від фашизму.

На початку березня 1944 р. відбулась одна із важливих операцій Великої Вітчизняної війни Проскурівсько-Чернівецька, коли війська 1-го Українського фронту звільнили від румуно-німецької окупації м. Чернівці і Новоселицю.

Згодом Верховна Рада приймає рішення про входження Північної Буковини до складу України, про утворення Чернівецької області, пізніше – Новоселицького району.

Післявоєнна відбудова народного господарства в районі відбувається в складних економічних, політичних, державо-творчих та військових умовах.

В усіх сферах життя відчувалися кроваві сліди війни.

Серед багаточисленних проблем освіта молодого покоління посідала провідне місце. Новоствореному органу освіти було доручено здійснити заходи з підготовки і відкриття школи першого вересня. Детальніше “Незабутні сторінки шкільної біографії”

  Моя Новоселиця!

Тут дзвінкими потоками грає пісню ріка,

Тут душа напувається диво-красою,

Тут колиска дитинства, моя рідна земля,

Новоселицю я назову неземною.

Кожна вулиця, кожна твоя сторона,

Замилує  мене, зачарує собою.

Мов лелеки злетіли ми з твого гнізда,

І завжди кличе серце вернутись додому. Детальніше

Вчитель – краєзнавець

Кожного разу в День нашого міста на сторінках районних газет з’являлися цікаві матеріали з історії Новоселиці, її людей, героїчних буднів рідного краю. А тепер нема. Бо пішов у вічність автор цих матеріалів, відомий краєзнавець, який як ніхто знав історію Новоселиці, любив її і знаходив цікаві матеріали з життя рідного міста – О.І. Риндюк.

Багато новосельчан більш поважного віку пам’ятають його як вчителя географії та завуча Новоселицької гімназії і відомого краєзнавця.

Новосельчан вразила стаття в місцевій газеті про життя і подвиг легендарного генерал-лейтенанта інженерних військ, замученого фашистами Дмитра Михайловича Карбишева, який жив у Новоселиці, любив наше місто, як пам’ятала наше місто дружина Карбишева, з якою переписувався О.І.Риндюк.

Це Олексій Іванович розповів нам про перебування в Новоселиці американського письменника Джона Ріда, російського поета Сергія Єсеніна, єврейського письменника Шолом Алейхема, який писав, що в Новоселиці півень співає на три держави: Австроугорщину, Росію і Румунію. А історія визволення Новоселиці від німецько-фашистських загарбників. Переписка з рідними Василя Шкіля, поїздки школярів у Бориспіль, рідне місто Героя. Приїзд  в Новоселицю механіка-водія Савченка В.Г., А.Ф.Каменюка. Детальніше “Вчитель – краєзнавець”

З Днем народження, дороге наше місто!

 День міста – прекрасний привід вкотре зізнатися в любові рідній Новоселиці, згадати, за що ми її любимо та пишаємося нею. Справді, це особливе свято. Свято для всіх, хто тут народився та виріс. Свято для тих, хто приїхав, щоб залишитися назавжди в місті з особливим колоритом, традиціями та історією.

Напередодні Дня народження Новоселиці наші гімназисти вирішили написати кілька прекрасних рядків про рідне місто, подякувати йому та, можливо, навіть поділитися таємницею.

Місто змінюється з кожним роком. Воно росте разом зі мною, але залишається для мене рідним та близьким. Я люблю Тебе, рідна Новоселице, місто моїх мрій та сподівань!

Фалафівка Дмитро, 7-А Детальніше “З Днем народження, дороге наше місто!”

26 квітня – 360 років від дня народження Даніеля Дефо

 «Тринадцять разів я був багатий

і тринадцять разів упадав у злидні,

причому жодного разу не відчув

перехід із королівського кабінету у в’язницю».

Д. Дефо

Данієль Дефо англійський письменник і публіцист. Відомий, у першу чергу, як автор пригодницького роману «Робінзона Крузо». У біографії Дефо слід виділити три періоди за переважаючим родом занять: до сорока років він був комерсантом, після сорока – журналістом і приблизно з шістдесяти років – письменником. Народився Данієль наприкінці 1659 року чи на початку 1660 року – точна дата біографам і донині невідома. Його батько – Джеймс Фо – був торговцем. Майбутній письменник здобув освіту у відомій на той час дисентерській академії Чарльза Мортона у Стоук-Ньюігтоні, де вивчав богослов’я, а також класичні й нові мови, історію, географію та математику. Батько хотів бачити свого сина священиком, але Даніель розмірковував інакше. Детальніше “26 квітня – 360 років від дня народження Даніеля Дефо”

Великодні атрибути

19 квітня 2020 року  православні християни святкують Великдень. Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається християнами всього світу протягом багатьох століть. Для українців Великдень — основне річне свято. Його традиції передаються з покоління в покоління, і багато з них виконуються і в наш час.

Творча група учнів 7-Б класу «Народні умільці», працюючи над проектом «Буковина – перлина України» з естетичного виховання   в рамках загальношкільного проекту «Крок до зірок», підготувала матеріали про великодні атрибути цього свята та відомих народних майстрів рідної Буковини. Завданням нашої групи було дізнатися про наших буковинських майстрів, які своєю творчою працею та умінням продовжують традиції наших предків. Детальніше “Великодні атрибути”

Всесвітній день авіації та космонавтики

12 квітня все людство святкує Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з’явилось на честь першого польоту в космос людини, і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людей до пізнання нових знань. Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і в космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості в подоланні відстані та швидкості руху.

У цей день, 12 квітня 1961 р., громадянин СРСР старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, який тривав 108 хвилин. Тому за рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня святкується як Всесвітній день авіації та космонавтики. В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 р. № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня. Пізніше, 7 квітня 2011 р., на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос. Детальніше “Всесвітній день авіації та космонавтики”