[peg-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-L95b9FLxHTM/Wm8WSfh47_I/AAAAAAAABPs/_jDKp1gBNzgTrLoqBPb7iM59SwBQp9PkQCCoYBhgL/s144-o/090120182816.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/107089070313193142780/6486419180831468641#6516451692785496050″ caption=”” type=”image” alt=”090120182816.jpg” image_size=”640×359″ ]Всі ми з нетерпінням чекаємо канікули: будь-то весна, літо, осінь чи зима, особливого значення немає. Відпочивати завжди добре. І ми вирішили здійснити свою екскурсію до перлини Буковини – міста Чернівці, метою якої більше дізнатися та збагатити свої знання про рідний край, про Буковину як культурний осередок української держави, виховувати почуття гордості за свій рідний край. Це місто має довгу історію… Спочатку – частина України-Русі, згодом – Молдовської держави, Австро-Угорської монархії, Румунії, пізніше – Радянського союзу, а сьогодні – одне з найкрасивіших міст України. Оригінальне, своєрідне, воно яскраво вирізняється на тлі багатьох інших міст нашої держави. Старовинні вулички, будівлі різних архітектурних стилів, храми, численні музеї, затишні кав’ярні, читальні приваблюють до Чернівців багато туристів. Та, мабуть, найвизначнішою пам’яткою міста є всесвітньо відомий Чернівецький національний університет. Колишня резиденція Буковинських митрополитів, яку ми відвідали вперше, є об’єктом всесвітньої культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО. [peg-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-f6A4TG0ijhQ/Wm8W6DqosRI/AAAAAAAABP4/AUHI8XZzBuwbZ2QTJI5uJ6HVeu9scQtaQCCoYBhgL/s144-o/090120182810.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/107089070313193142780/6486419180831468641#6516452372500754706″ caption=”” type=”image” alt=”090120182810.jpg” image_size=”640×359″ ]

Після екскурсії до університету ми побували та помилувались Турецькою та Театральною площами, зазирнули до романтичних двориків, подумали про одвічне у місцевих церквах різних конфесій. На Театральній, яка колись називалася площа Єлизавети, а ще до того Фішпляц, бо саме там торгували рибою, тепер розташований Чернівецький музично-драматичний театр імені О. Коби -лянської. Його спроектували австрійські архітектори Ф. Фельнер і Г. Гель -мер. Копія чернівецького театру є в німецькому місті Фюрт. Також на цій же площі знаходиться колишній Єврейський народний дім, а напроти нього – будівля колишньої Палати ремесел і торгівлі, де тепер навчають студентів-медиків. Поруч із палатою ремесел знаходився інший не менш важливий орган крайової влади –Палац юстиції, сьогодні – обласна адміністрація та обласна рада, серед чернівчан його називають – “будинок з левами”.
Окремої уваги заслуговує Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської — державний заклад культури, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та показ творів театрального мистецтва. Розміщується у будинку міського театру Чернівців. Заснований у 1940 році на базі Харківського державного театру революції як «Чернівецький державний український драматичний театр». З 1954 року — «Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської». 22 липня 2008 року театр отримав статус «Академічного». Урочисте відкриття нового міського театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п’єси Франца Шьонтана «Марія Терезія». На сцені місцевого театру демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави, західноєвропейських класиків Джузеппе Верді, Ріхарда Вагнера, Йоганна-Фрідріха Шиллера тощо, виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Александр Моіссі та багато інших. Не менш цікавою та пізнавальною була екскурсія Турецькою площею. Від Успенської церкви ми спускаємось до найстарішої частини міста – на площу Турецької криниці (нещодавно перейменовану на площу Марії). З Турецького моста відкривається захоплююча панорама на долину річки Прут та лівий берег. У ясну погоду видно навіть навколишні села та найвищу точку Східноєвропейської рівнини – гору Берду. На самій площі – криниця, з якої колись брало воду чи не пів-міста. Тепер на площі окрім криниці є фонтан, який побудували до 600-річчя міста, 3-метровий “велосипед Гуллівера”, який сподобався нам найбільше, квітковий годинник. Після мандрів містом ми пішли до театру імені О. Кобилянської на перегляд вистави «Павлинка».
Екскурсія до міста залишила гарні та незабутні спогади. Під час мандрівки ми ще більше здружилися. Ця екскурсія дозволила нам відкрити місто по- новому, глибше пізнати історію Буковини, побачити та торкнутись до унікальних пам’яток рідного краю.

Учні 5-Б класу та
Дідух-Бойчук Тетяна Георгіївна –
класний керівник