Я, Рискулов Алекс, дуже пишаюся своєю родиною!
Моя бабуся Жолнович Раїса Павлівна, народилась у післявоєнні роки 12.08.1948 у м. Новоселиця Чернівецької області у сім’ї учасника Великої Вітчизняної війни, який дійшов до Берліна. Прадідусь був нагороджений орденам: « За мужність», та орденом « Вітчизняна війна».
Бабуся у 1972 р. закінчила факультет романо-германської філології Чернівецького держуніверситету. Працювала піонервожатою та вчителем французької мови майже 50 років у моїй рідній Новоселицькій гімназії.
У 1990 році за добросовісну працю отримала посвідчення « Ветеран праці». Вона – вчитель вищої категорії, має звання « Старший вчитель», « Старший піонервожатий –методист». Бабуся дуже пишається своїми випускниками, які й досі дякують їй за знання французької мови. Досягненням її праці були переможці обласних і республіканських олімпіад, які продовжили її справу. Люба бабуся, – добра, чуйна, парацьовита, турботлива, педагог з великої букви – достойна донька свого батька. До іноземних мов вона привила любов і мені, і сестрі.
Моя мама, Рискулова Оксана Романівна, теж пішла по слідах бабусі, продовжує династію вчителів. У 1994 року закінчила Прикарпатський університет, педагогічний факультет. З цього ж року віддано працює на педагогічній ниві вчителем початкових класів Новоселицької гімназії. З 2002 року -методистом і керівником гуртків « Школа здібностей», нині «Малюк» Будинку дитячої творчості. Вже 15 поколінь маленьких випускників та батьків вдячні їй за привиту любов до навчання, за творчий індивідуальний підхід та цікаве життя у гуртках. Мама пише вірші, створює цікаві сценаріїї, співає і мене також цьому навчає, нагороджена багатьма грамотамии за сумлінну працю.
Хтозна, можливо і я з сестрою колись станемо такими ж людьми, якими будуть пишатись наші майбутні покоління.