22 січня українці щорічно святкують День Соборності. Свято встановлене на честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, 22 січня, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

У цей день, 22 січня старий Київ був вбраний, наче на свято. На Володимирській вулиці перед Софійською площею спорудили тріумфальну браму, прибрану блакитними і жовтими стрічками та гербами всіх українських земель.   Над площею, де зібралися десятки тисяч киян і гостей столиці, пролунало «Ще не вмерла Україна».

Після нього було проголошено історичні слова: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України –Західноукраїнська   Народна   Республіка   (Галичина,   Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині український народ, звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і щастя українського народу».

23 січня на Трудовому конгресі було затверджено Акт злуки. Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР. Єдиним гербом став тризуб.

Однак об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу через низку обставин так і не було доведене до кінця. Головна з них – скрутне становище, в якому незабаром опинилися як і УНР, так і ЗУНР. Несприятлива міжнародна обстановка відіграла провідну роль в падінні двох демократичних українських республік.

Проте, незважаючи на загальну поразку українських визвольних змагань початку ХХ ст., день 22 січня 1919 року назавжди залишається в історії нашого народу як свято Соборності України. Це був, безумовно, один з найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії.

 

Подальша історія українського народу довела значущість єднання двох гілок одного народу. Ідейна спадщина злуки, національна воля єдиного народу була підтверджена на Всеукраїнському референдумі, коли і східні, і західні українці проголосували за незалежну, суверенну державу.

 

Бібліотекар Новоселицької гімназії

Лунік Валентина Дмитрівна