«Діти повинні жити у світі краси, гри,
казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.»
В. Сухомлинський
Література, без перебільшення, – царство творчості, її синонім. Вона представляє нам світи, створені уявою художника, його фантазією, художньою вигадкою. І постають вони як реальні, живі, приваблюючи читача своєю довершеністю і красою. Творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Адже головне завдання сучасного уроку – це створення такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності. Відомий учений, дослідник впливу творчості на розвиток особистості Л.Виготський зазначає, що творчість є там, де нове, і там, де по-своєму відтворюється, змінюється, групується вже створене.
Навчання за своєю природою – процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження духовних сил. Там, де школярам лише нав’язуються готові істини, де панують пасивність і бездумна споглядальність, орієнтація на зубріння, де не виховується самостійність і творча активність, – не може бути справжнього навчання і розвитку дітей. Подібне навчання здатне лише притупити їх розумові здібності. Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності уроків літератури.
Оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Сучасний учень – це продукт інформаційного суспільства. Воно відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із школярів – яскрава особистість. Інтенсивне навчання необхідне для забезпечення індивідуальних потреб дитини у навчанні.
Основними видами мотивації, на які орієнтуюсь у процесі вивчення світової літератури, на мою думку, є співтворчість, утвердження почуття гідності особистості. Уроки літератури – це уроки пошуку істини, людинознавства, гуманізму, своєрідна репетиція дорослого життя. Тому на своїх заняттях намагаюсь активізувати розвивальний потенціал навчання, акцентую увагу на самоцінність пошукової діяльності, прагну забезпечувати високий пізнавальний рівень.
У своїй робот я майже на кожному уроці використовую нестандартні форми роботи з метою зацікавити дітей, спонукати їх до творчої активної дії. Такі види роботи активізують учнів: і навіть ті, хто часто сидить пасивними спостерігачами, включається в роботу, їм стає цікаво. Також віддаю перевагу таким формам роботи, як поетичні хвилинки, випереджуючі завдання, диспути, створення буктрейлерів, кроссенсів, фанфіків, учні дуже полюбляють цей вид роботи. Також роботу з лепбуками, робочими картками до творів. Практикую нестандартні форми проведення уроків разом зі своїми колегами. Переконана, що нетрадиційні уроки та завдання, розв’язання проблемних ситуацій допомагають не тільки уникнути одноманітності та шаблонності, а й формують творчі здібності, допомагають дитині повірити у свої сили, адже оригінальна думка може з’явитися у кожного учня. Навіть під час дистанційного навчання учнівській творчості ні що не стоїть на заваді. У діток ще більше виникає ідей щодо створення різноманітних завдань.
Звичайно, не завжди є змога запропонувати всі типи завдань в одній темі. Плануючи таку роботу, маю виходити із змісту художнього твору та кількості годин, відведених на його вивчення. Утім, слід зауважити, що один-два типи завдань можна і треба включати в освітній процес на кожному уроці літератури. Звичайно, якщо загальною метою вчителя є розвиток творчих здібностей учня.
Якщо учитель не забуватиме про це, то він справді зуміє прищепити любов до літератури, навчить оригінально, нестандартно висловлювати власні думки, тобто виховувати творчу особистість. Немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, навіть творчі, також, потребують підтримки та розвитку, тому саме на це має бути спрямований нинішній освітній процес.
Дідух-Бойчук Т.Г. – вчитель зарубіжної літератури
Новоселицької гімназії
