Крилаті вісники весни

“Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим”

Михайло Стельмах

1 квітня вся планета відзначає Міжнародний день птахів (International Bird Day ). Свято було започатковане у США в 1894 році. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято. Далі воно отримало популярність завдяки ЗМІ і почало масово проводитися у всіх штатах. Буквально за кілька років День птахів дуже швидко поширювався по різних країнах. Це свято вважається найпершим, що з’явилися в так званому «екологічному календарі». Відзначати в Європі його почали вже в 1906 році.                                 Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.                                    День птахів — це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни.                                                         З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші приносять нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани…                                                                                                        День птахів – час прильоту пернатих додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Першими «в рідні пенати» прибувають граки. За ними – качки, гуси, лелеки, журавлі, які вважаються вісниками весни. Після них – дрозди, вівсянки, зяблики і т. д.               Міжнародний день птахів закликає уповільнити наступ людини на пернатих . Мета багатьох заходів – домогтися збільшення площ заповідних територій, особливо тих, де мешкають види птахів, занесених до Червоної Книги.                                                                                                                До речі, досить показовим є вибір «національних птахів» (це чимало може сказати про народ і країну). Адже існує цілком офіційне поняття національного птаха як одного з національних символів, як частини міжнародного права, відповідно існує і перелік офіційних національних птахів (поряд і з іншими — «неофіційними» народними птахами-символами). Поняття національного птаха було визначено XII конференцією Міжнародної ради захисту птахів (Токіо, 1960 р.).

Сьогодні багато країн Європи, Азії, Південної та Північної Америки мають своїх національних птахів.                                                                      У нас, українців, багато улюблених і шанованих птахів, серед яких кілька фактично вважаються народними символами. Це і лелеки, і ластівки, і журавлі, і жайворонки…                                                                                 Працюючи над проектом з екологічного виховання “Крилаті вісники весни” в рамках загальношкільного проекту з виховної роботи “Крок до зірок” учні 6-В класу дізнавалися про перелітних пташок нашого краю, національних птахів країн світу та закликають всю гімназійну родину турбуватися про птахів, оскільки – це не тільки екологічна проблема. Адже, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття…

 

Творча група  6 -В “Дизайнери”

Поділитися публікацією: