Наша прабабуся Гушила Аглая Іванівна , народилась 1932 року, страшні роки голоду, хвороб  і бідності. Зрозуміло що вона не пам’ятає подій тих років , але відчуття страху, мабуть передалося з молоком матері. З розповідей її старших братів та сестер знає як їм доводилось йти пішки на франківщину , щоб принести трошки жому, дорогою збирали все, що їм здавалось їстівним. Жом сушили і перетирали в борошно з якого в подальшому пекли паляниці. Але не завжди з успіхом закінчувались їх подорожі, дорогою все здобуте могли відібрати а їх побити, таким чином тижневі муки закінчувались фіаско. Відчуття страху голоду зберіглося і по нині, бабуся вже багато років прикута до ліжка, ми помітили звичку як вона загортає хліб і ховає його під подушк. Вона нас вчить з шаною ставитись до хліба, цінувати і берегти його…

Інформацію підготували учениці 8-а класу Новоселицького ліцею №1 Латик Дарія та Латик Діна