Англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще принаймні півстоліття. Це мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Інтернет, багатьох газет і журналів. Англомовні держави є передовими в науково-технічному та культурному розвитку, саме тому найбільше слів на позначення нових понять, що швидко з’являються в сучасному світі, запозичується в різні мови саме з англійської. Українська мова не є винятком. Багато лексем, проникнувши в мову, поступово вкорінюються, і ми вже не помічаємо, як щодня користуємося запозиченими словами, замість звичних рідних. Попри те, що до більшості запозичених слів можна за бажанням дібрати український відповідник, іноді справді доречніше й зручніше вжити англіцизм. Ідеться про випадки, коли конкретне слово позначає певний складний процес чи явище, які в нашій мові не опишеш одним словом або для позначення інновацій, винаходів, нових предметів, назв для яких у рідній мові ще немає. Водночас мову нерідко поповнюють дублети — слова, які мають прямий відповідник з ідентичним значенням. Ця тема стала предметом обговорення серед вчителів Новоселицького ліцею №1 на практикумі «Англіцизми. Збагачення чи засмічення української мови?» в рамках марафону «Від теорії до практики» 14 липня 2022 року. Ми спробували розглянути основні канали поширення англійської лексики в українську мову, з’ясування походження певних запозичених слів та обговорити доцільність їх заміни українськими відповідниками.

Ірина Томулець, вчитель англійської мови Новоселицького ліцею №1