Трагедія Бабиного Яру у серці українського народу

 Народ єврейський! Славний!

Я хочу силу,  силу оспівать,

безсмертну силу твого духа.

П. Тичина

За результатами останніх досліджень, майже половина українців не знає, де знаходиться Бабин Яр. Місце, яке мало б стати місцем пам’яті, перетворилося на місце забуття. Для того, щоб розкрити сутність трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру, виховувати повагу до історичного минулого України, патріотизм, активну громадянську позицію, розвивати навички критичного мислення через аналіз джерел, розвивати сучасне сприйняття процесу вивчення історії, в 11-А класі проведено виховну справу «Трагедія Бабиного Яру у серці українського народу».

Під час заходу учні переглянули презентацію, яка допомогла розкрити суть трагедії Бабиного Яру, пояснити її вплив на долю людства, викрити людиноненависницьку політику нацизму. Вшанування 83-ої річниці трагедії в Бабиному Яру допомогло  учням усвідомити, що мир, життя і злагода між людьми – найвищі на землі цінності.  Класний керівник обговорив з учнями причини та наслідки виникнення трагедії. Також ліцеїсти порівняли трагедію минулого та сьогодення – події в Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших містах та селах України. Достатньо було одного місяця, щоб на українських землях, які перебували в окупації, оселилися біль, розруха та смерть – те, що завжди приносить із собою «рускій  мір». Діти вшанували трагедію у Бабиному Яру хвилиною мовчання і зробили висновок, що людство зобов’язане пам’ятати чорні сторінки своєї історії та робити все можливе, щоб такі події ніколи не повторилися.

Правда про Бабин Яр звучить, як виклик самому життю. Вона страшна не лише кількістю крові невинно вбитих, а й спробами, які застосовували у свій час, щоб замовчувати цю трагедію, але це наша історія, яку ми не маємо права не знати. Ми прикладемо усіх зусиль, щоб наше молоде покоління вірило у свої сили, любило ближнього,  щоб  нас  переповнювали почуття патріотизму та гуманізму, поваги до свого та інших народів.
Класний керівник                                Сніжана Козак

Поділитися публікацією: