ГАНЕБНЕ ЯВИЩЕ В СУСПІЛЬСТВІ – БУЛІНГ

Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження. Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Щоб назвати подію булінгом, мають збігтися ключові характеристики. Якщо якихось із них бракує — булінгом в колективі називати не варто. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння – вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації), двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• умисні дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
• дисбаланс (нерівність) сил – різниця у фізичному розвитку кривдника та потерпілого, рівні соціально-психологічної адаптованості, комунікаційних навичок, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;
• відсутність розкаяння у кривдника.

Сторони булінгу (цькування) – це безпосередні учасники випадку – кривдник (буллер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); однією зі сторін випадку булінгу (цькування) обов’язково є малолітня чи неповнолітня особа.

Рекомендація! Якщо ж ви стали учасником булінгу негайно повідомте це про це у школі (вчителеві, заступнику, директору, психологу).

Ірина УНГУРЯН, практичний психолог