Посвята в гімназисти

LC3A0663.jpg   Гімназії завжди були в історії культури  України  символом чистоти, гідності, освіченості. Гімназист – це високе звання. Урочистий захід «Посвяти в гімназисти» учні 5- Б класу  Новоселицької  гімназії  відсвяткували 10 листопада 2017 року. На посвяті були присутні  батьки, рідні , друзі  та  вчителі. Пивнюк Галина Василівна – заступник директора з навчально- виховної роботи  привітала дітей з цим святом, зазначивши при цьому, що попереду їх чекає цікава подорож  у світ науки,  в світ прекрасного, де вони будуть мати змогу довести , що вони гімназисти – майбутнє України. Також Галина Василівна  наголосила  на тому, що наша гімназія одна з найкращих не лише в районі, а й за її межами, бо досягнення і здобутки учнів та вчителів – це призові та перші місця у різноманітних конкурсах і олімпіадах, адже все навчання, всі роботи проходять на високому рівні, що дає змогу учням показати гідні результати. Детальніше “Посвята в гімназисти”

«Гімазист» – звучить гордо!

23561342_10155045722227113_8098150756624169679_n.jpgВ Новоселицькій гімназії вже давно реалізуються різноманітні освітні проекти, впроваджуються новітні технології, а також існують традиції, які започатковані з часів заснування гімназії. Однією з таких традицій є святкування посвяти у гімназисти, коли звичайні школярі з молодшої школи переходять до п’ятого класу та вступають до лав гімназистів! Детальніше “«Гімазист» – звучить гордо!”

Типові помилки сімейного виховання

  1. Надмірний авторитаризм  сімейного виховання  позбавляє дитину власної самостійної лінії поведінки і спричиняє зниження віри у свої сили та можливості.images.jpg
  2. Другу крайність сімейного виховання пов’язано із розпещеністю дітей, яка є наслідком сліпої любові батьків до дитини. Якщо батьки працелюбні, зустрічали чимало труднощів на своєму шляху, то вони прагнуть уберегти дитину від різноманітних негараздів і нестатків, створюють для неї легке життя, виконують усі її забаганки, бажання, примхи, виховуючи себелюба й егоїста.
  3. Низька згуртованість і розбіжність думок членів сім’ї у питаннях виховання призводить до того, що в наслідок різних виховних підходів членів сім’ї виховання сім’ї стає суперечливим, непослідовним, неадекватним. За таких умов зростає лицемір, пристосуванець, який уміє використовувати взаємини старших родичів собі на користь.
  4. Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини – шлях до непорозумінь і конфліктів з дітьми.
  5. Внаслідок надмірної опіки – гіперпротекції – дитина не привчається до самостійності , в неї не формується почуття відповідальності, придушується її самостійність та ініціатива.
  6. Гіпопротекція – дорослі члени сім’ї недостатньою мірою опікують та контролюють дитину.
  7. Виховання в культі хвороби – ситуація, за якої навіть незначна хвороба дає їй особливі права, ставить її в цент уваги сім’ї. За такої виховної позиції у дитини культивується егоцентризм .
  8. Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитини, яка постійно не слухається, говорить, що вона « не виправдала сподівань», « доводить батьків до серцевих нападів», тобто самостійність дитини сковується постійним побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.
  9. Певна безвідповідальність батьків за виховання дитини також є причиною невдач у сім’ї: « Ми маємо дбати, щоб дитина була нагодованою, одягненою – взутою, а вихованням нехай опікується школа». Якщо батько й мати виявляють байдужість до шкільних справ дитини, до її внутрішнього світу, це неодмінно призведе до бажання дитини заповнити «духовний вакуум», що утворився, поза сім’єю за допомогою випадкових сумнівних знайомств.
  10. Досить розповсюдженим є прагнення батьків перекласти свої клопоти на плечі старшого покоління. Участь старших родичів у вихованні дітей буває необхідною і корисною, про те не компенсує виховного впливу, особливої ролі батька і матері.
  11. Надмірна материнська любов, так само як і її відсутність, може засліплювати, робити нещасною не лише матір, але й дитину. Любов матері має бути розумною, ніжною і водночас вимогливою. Невипадково говорять: «Що легше за пух? Серце матері. Що твердіше за камінь? Серце матері».

Батьківська любов – джерело і гарантія благополуччя людини, підтримки тілесного та душевного здоров’я. Саме тому першим і основним завданням батьків є створення у дитини впевненості в тому, що її люблять і про неї піклуються.

 

Центр виховної роботи