Гімназії завжди були в історії культури України символом чистоти, гідності, освіченості. Гімназист – це високе звання. Урочистий захід «Посвяти в гімназисти» учні 5- Б класу Новоселицької гімназії відсвяткували 10 листопада 2017 року. На посвяті були присутні батьки, рідні , друзі та вчителі. Пивнюк Галина Василівна – заступник директора з навчально- виховної роботи привітала дітей з цим святом, зазначивши при цьому, що попереду їх чекає цікава подорож у світ науки, в світ прекрасного, де вони будуть мати змогу довести , що вони гімназисти – майбутнє України. Також Галина Василівна наголосила на тому, що наша гімназія одна з найкращих не лише в районі, а й за її межами, бо досягнення і здобутки учнів та вчителів – це призові та перші місця у різноманітних конкурсах і олімпіадах, адже все навчання, всі роботи проходять на високому рівні, що дає змогу учням показати гідні результати. Детальніше “Посвята в гімназисти”
День: 14 Листопада, 2017
«Гімазист» – звучить гордо!
В Новоселицькій гімназії вже давно реалізуються різноманітні освітні проекти, впроваджуються новітні технології, а також існують традиції, які започатковані з часів заснування гімназії. Однією з таких традицій є святкування посвяти у гімназисти, коли звичайні школярі з молодшої школи переходять до п’ятого класу та вступають до лав гімназистів! Детальніше “«Гімазист» – звучить гордо!”
Типові помилки сімейного виховання
- Надмірний авторитаризм сімейного виховання позбавляє дитину власної самостійної лінії поведінки і спричиняє зниження віри у свої сили та можливості.
- Другу крайність сімейного виховання пов’язано із розпещеністю дітей, яка є наслідком сліпої любові батьків до дитини. Якщо батьки працелюбні, зустрічали чимало труднощів на своєму шляху, то вони прагнуть уберегти дитину від різноманітних негараздів і нестатків, створюють для неї легке життя, виконують усі її забаганки, бажання, примхи, виховуючи себелюба й егоїста.
- Низька згуртованість і розбіжність думок членів сім’ї у питаннях виховання призводить до того, що в наслідок різних виховних підходів членів сім’ї виховання сім’ї стає суперечливим, непослідовним, неадекватним. За таких умов зростає лицемір, пристосуванець, який уміє використовувати взаємини старших родичів собі на користь.
- Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини – шлях до непорозумінь і конфліктів з дітьми.
- Внаслідок надмірної опіки – гіперпротекції – дитина не привчається до самостійності , в неї не формується почуття відповідальності, придушується її самостійність та ініціатива.
- Гіпопротекція – дорослі члени сім’ї недостатньою мірою опікують та контролюють дитину.
- Виховання в культі хвороби – ситуація, за якої навіть незначна хвороба дає їй особливі права, ставить її в цент уваги сім’ї. За такої виховної позиції у дитини культивується егоцентризм .
- Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитини, яка постійно не слухається, говорить, що вона « не виправдала сподівань», « доводить батьків до серцевих нападів», тобто самостійність дитини сковується постійним побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.
- Певна безвідповідальність батьків за виховання дитини також є причиною невдач у сім’ї: « Ми маємо дбати, щоб дитина була нагодованою, одягненою – взутою, а вихованням нехай опікується школа». Якщо батько й мати виявляють байдужість до шкільних справ дитини, до її внутрішнього світу, це неодмінно призведе до бажання дитини заповнити «духовний вакуум», що утворився, поза сім’єю за допомогою випадкових сумнівних знайомств.
- Досить розповсюдженим є прагнення батьків перекласти свої клопоти на плечі старшого покоління. Участь старших родичів у вихованні дітей буває необхідною і корисною, про те не компенсує виховного впливу, особливої ролі батька і матері.
- Надмірна материнська любов, так само як і її відсутність, може засліплювати, робити нещасною не лише матір, але й дитину. Любов матері має бути розумною, ніжною і водночас вимогливою. Невипадково говорять: «Що легше за пух? Серце матері. Що твердіше за камінь? Серце матері».
Батьківська любов – джерело і гарантія благополуччя людини, підтримки тілесного та душевного здоров’я. Саме тому першим і основним завданням батьків є створення у дитини впевненості в тому, що її люблять і про неї піклуються.
Центр виховної роботи