Історія становлення Конституції України

Конституція України – Основний Закон держави України та невід’ємна частка самостійної, незалежної, суверенної держави. Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання та набула чинності з дня її прийняття.

Вдаючись до хронології історії, можна впевнено сказати, — Конституція, як державний Закон України була прийнята ще за часів Ярослава Мудрого — це була кодифікація законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право.

Варто зазначити, що даний збірник законів охоплював ХІ століття та являвся одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільне та кримінальне право ХІ століття.

Вже через століття було намагання створення нової Конституції. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування самої Центральної Ради. Проект Основного закону був підготовлений спеціальною конституційною комісією на чолі з головою УЦР М. Грушевським. Детальніше “Історія становлення Конституції України”

Правила поведінки учнів

  1. Загальні правила поведінки

1.1 Правила поведінки учнів у школі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

1.2 У випадку порушень Правил до учнів можуть бути вжиті такі стягнення:

– усне зауваження;

– запис зауваження в щоденник;

– винесення догани, включно із занесенням догани в особисту справу учня;

– виклик учня самого або з батьками на педагогічну нараду;

– відшкодування завданої учнем шкоди його батьками.

1.3 Учень приходить до школи за 10 – 15 хвилин до початку занять, чистий і охайний. При вході у школу дотримується правил ввічливості, знімає в гардеробі верхній одяг і прямує до місця проведення уроку. Детальніше “Правила поведінки учнів”

Робоча нива була пов’язана лише із  школою, із дітьми та наукою.

Романович Олена Василівна

  Народилася 21 вересня 1944 року, в с.Волоки Могилів-Подільського р-ну Вінницької області.

Батько Василь Іванович Каспров загинув навесні 1945 року у ВВВ та і не побачивши фотокартку своєї Оленочки.

Мати Нагорна Парасковія Максимівна в післявоєнний час здобула освіту бухгалтера, тому донечка була на вихованні бабусі та дідуся Нагорних, а також родини покійного батька у Могилеві. Закінчила початкову школу у селі Волоки, а далі у 1953 році разом із сім’єю (мати вдруге вийшла заміж) переїздить по направленні молодих спеціалістів для розвитку галузей на Буковину, в селі Путила.

Закінчує Путильську СШ відмінно серед молоді, солістка хору, спортсменка.

По закінченні вступає в Чернівецький Державний університет ім. Федьковича, на математичний факультет.

В 1965 році одружилася, чоловік Романович Іван Миколайович, відомий вже на Путильщині, молодий керуючий Сільськогосподарською технікою. Детальніше “Робоча нива була пов’язана лише із  школою, із дітьми та наукою.”

Виховуючи дітей, ми виховуємо майбутню історію нашої країни, а значить і історію світу.

Центр виховної роботи Новоселицької гімназії висловлює безмежну подяку класним керівникам за їхню щоденну натхненну, самовіддану, невтомну творчу роботу, за терпіння, віру в здібності й таланти своїх учнів, за знання, які ви віддавали своїм вихованцям. У численних конкурсах, проєктах, змаганнях цього навчального року наші гімназисти були одними з кращих.

А всім батькам зичимо, щоб діти обов’язково виправдали їхні батьківські надії та стали гідним продовженням свого роду.

Останній шкільний дзвоник для кожного лунає по-різному. Для тих, кому належить ще продовжити шкільне навчання, він радісно сповіщає про початок веселих літніх канікул. Тож від усього серця бажаємо учням гарного й цікавого відпочинку, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу навчання.

А для випускників сьогоднішній дзвоник пролунає востаннє, нагадуючи про те, що дитинство закінчилося, і вони стали дорослими людьми.

Нехай відлуння цього останнього дзвоника для вас залишиться спогадом про безтурботне, щасливе дитинство. Ви вирушаєте в самостійне доросле життя. Бажаємо, щоб цей шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Віримо, що ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте  успішну долю, будете гідними творцями свого життя. Адже ви – майбутнє нашої країни, люди, від яких залежить, якою в майбутньому стане Україна.

Тож вітаємо усіх із святом Останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував нові знання, нові враження, нові звершення і плани на майбутнє!

Хай щастить!!!

Шановні діти!

 Міністерство освіти і науки України повідомляє, що під час пандемії COVID-19 життя мільйонів українських дітей тимчасово обмежується домівками та гаджетами, діти не знають, як самостійно розв’язати  певні супутні небезпечні виклики. За інформацією громадської організації «Ла Страда-Україна» Національна дитяча гаряча лінія з початку запровадження в Україні карантину прийняла понад 4 тис. звернень від дітей, підлітків, а також запитів дорослих щодо дітей. Більшість звернень тісно пов’язані з поширенням пандемії COVID-19 та стосуються насильства і жорстокого поводження з дітьми в у власних родинах (40% від загальної кількості звернень), проблем із психологічним  здоров’ям дітей (20% від загальної кількості звернень), ризиків, з якими діти стикаються в інтернеті (близько 20% від загальної кількості звернень) тощо.

Завдячуючи підтримці Міністерства освіти і науки України (лист від 22.04.2020 № 1/11-2912), Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)в Україні надало фінансову допомогу щодо збільшення робочого часу Національної Дитячої гарячої лінії, діяльність якої забезпечує Громадська організація «Ла Страда-Україна». Наразі Національна дитяча гаряча лінія надає консультацію в телефонному та онлайн-режимах в будні дні з 12:00 до 20:00 :короткий номер 116 111(безкоштовно з мобільних телефонів), 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) .

Чому потрібно читати…

  Розкрита книга — це розум, який говорить;                          

  закрита — друг, який чекає;

забута — душа, яка прощає;

розірвана — серце, яке плаче.

Рабіндранат Тагор

Читання — чудовий антидепресант, стимулятор мозкової діяльності, який збагачує словниковий запас, покращує пам’ять, рятує від хвороб, розвиває аналітичне мислення і фантазію, є деякі деталі, про які ви, можливо, не знаєте. Ми зібрали у цій статті  для вас найцікавіші факти про книги та читання. Детальніше “Чому потрібно читати…”

Техніка безпеки на літніх канікулах

  1. Правила дорожнього руху:

– ходити тільки по правій стороні тротуару;

– дорогу переходити не поспішаючи;

– не можна переходити дорогу навскіс;

– переходячи дорогу слід подивитися наліво, дійшовши до середини зупинитися i подивитися направо;

– якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слід зупинитися на середині вулиці i зачекати, поки рух припиниться;

– якщо немає тротуарів, слід триматися лівого боку дороги,   тобто йти назустріч транспорту, що рухається. Детальніше “Техніка безпеки на літніх канікулах”

Вклонімося вчителю

 Ясінський Петро Петрович-учитель фізики Новоселицької гімназії з 1967 по 2008 роки. Він з тих людей, в трудовій книжці яких лише 2 записи: «прийнятий на роботу» і «звільнений за власним бажанням». Усе життя віддав рідній школі(потім гімназії),дітям, складній і цікавій науці.

Дитина війни, народився в 1940 році на Вінниччині. У 2 роки залишився сиротою-померла мати. Війна, сирітство, голод, поневіряння, інвалідність від німецького осколка.

Дуже хотів вчитися, школа знаходилась в іншому селі, за 7 км від дому. Кожного дня туди і звідти долав цей шлях пішки.Після7 класів-технікум у Житомирі. Але жага до знань не пропала, і Петро Петрович їде в Чернівці де мешкала його старша сестра, яка в дитинстві замінила йому матір. Петро Петрович вступає до університету на факультет фізики.

По закінченні одержав направлення в Новоселицьку СШ№1, де і працював до виходу на пенсію.

Одна – єдина школа і одна – єдина дружина – Марія Яківна – його кохання на все життя. І три донечки, яких він інакше не називав: Оксаночка, Олечка і Тонечка. А потім – онуки. Його учні – призери районних і обласних олімпіад. Багато його випускників закохані в цікаву і складну науку, послідовники свого вчителя. Детальніше “Вклонімося вчителю”

На допомогу тим, хто живе в сім’ї та виховує дітей

Жорстоке поводження з дітьми

Нажаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім’ї є внутрішньою проблемою цієї сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.

Ще недавно в нашому суспільстві вважалося неприйнятним говорити відверто про насильство в сім’ї. Проте ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто: вона розповсюджена серед людей різних національностей, різного фінансового та соціального статусу, в сім’ях віруючих. Більше того, таке насильство ніяк не можна пояснити нинішньою економічною нестабільністю, оскільки воно наявне й у відсталих, і в економічно розвинутих країнах. Детальніше “На допомогу тим, хто живе в сім’ї та виховує дітей”

Всесвітній день вишиванки

Трішки з історії започаткування свята…

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном. Детальніше “Всесвітній день вишиванки”