Ми навчаємося не для школи, а для життя.
Сенека Молодший
Сучасне оновлення системи освіти передбачає формування креативної, здатної до самореалізації, відповідальної за свій розвиток та за суспільство особистості, що зумовлює потребу розвитку творчих здібностей особистості учнів. У сучасності в складних, постійно змінюваних умовах найкраще орієнтується, адаптується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування й використання нового: ідей, задумів, нових підходів, рішень. Тож «Проблема розвитку творчості вчителів та здобувачів освіти в умовах соціалізації особистості» і була темою «педагогічної майстерні» шкільної професійної спільноти природничо-математичного циклу Новоселицького ліцею № 1.
Креативність і вміння творити – головні вимоги до сучасної людини, що живе у світі глобальних змін та інтеграційних процесів, надзвичайно стрімкого розвитку техніки та інформаційних ресурсів. На засіданні педагоги обмінялися досвідом впровадження інноваційних технологій та реалізацією нових підходів для розвитку творчих здібностей учнів в умовах сучасного освітнього середовища. Зокрема, Дисар А.С. розкрив питання самостійного навчання, тобто використання самостійної роботи на уроках інформатики, і довів, що це не форма організації навчальних занять і не метод навчання, а дієвий спосіб залучення учнів у самостійну пізнавальну діяльність. Учні Антона Станіславовича виконують дослідницькі проєкти, практичні роботи в реаліях сьогодення, а саме: «Моя власна веб-сторінка» (8-9 класи), «Створення анкети-приклада для працевлаштування на роботу» (10-11 класи), створюють презентації, фотоальбоми «7 чудес України» з фото (або Буковини, 6-7 класи). Цікавим є те, що у центрі уваги знаходиться не вчитель, а практичне завдання, яке потрібно виконати.
Вчителі, що викладають предмети природничо-математичного циклу, поділилися досвідом щодо практичної значимості роботи на уроках, яка дозволяє здійснювати цілеспрямований, поступальний розвиток креативних сил кожної дитини, її творчого потенціалу, а також формувати певні групи вмінь, що дозволяють підготувати учнів до розуміння сутності предметів природничо-математичного циклу. Справжнє навчання не буває одностороннім. Навколишнє життя стає тією лабораторією, де проходить процес пізнання. Таке навчання вимагає різних і технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних, фізичних, хімічних, біологічних знань і наукових понять. Креативне, аналітичне, творче, інноваційне мислення, вміння працювати над проєктами в команді, в парах, індивідуально, інформаційна грамотність і навички ефективного використання ІКТ – ось неповний перелік характеристик сучасної успішної людини.
В. Сухомлинський називав творчість сутністю життя у світі знань і краси. І хоча він не давав у своїх працях визначення творчості, але творчість розглядав, як реальність, у якій розвивається духовний світ особистості, як своєрідний магніт, що притягує людину до людини.
І на останок, практичний психолог ліцею, Збурлюк Н.М., провела психологічний практикум з розвитку креативності, де викладачі розширили уявлення щодо креативності та творчого потенціалу задля забезпечення ефективної педагогічної діяльності.
Сніжана Козак, керівник ШПС природничо-математичного циклу