Я дуже пишаюся своїм татом. Його звуть Слепенюк Любомир Омелянович. Для мене він герой, тому що став військовослужбовцем, а це завжди була почесна професія. Особливо в наш час, коли необхідно захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Я дуже хвилююся за тата, адже щодня існує реальна небезпека для життя і здоров’я наших захисників. Але він запевнив мене, що українські солдати міцно шанують традиції своїх безстрашних предків, тому ми обов’язково переможемо. З нетерпінням чекаю повернення мого тата додому живим і неушкодженим! Моя заповітна мрія- разом з татом проводити час, і щоб він навчив мене водити автомобіль.
Боднар Аркадій, учень 6-Б класу Новоселицького ліцею №1