7 грудня – Всесвітній день української хустки. Якщо вишиванка – це український генетичний код, то хустина – оберіг та символ життя, пам’ять роду, його святиня. Споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Саме українській хустці була присвячена виховна справа «Українська хустка — оберіг, що символізує любов та свободу…!» , учнями 11 класу Новоселицького ліцею №1. Метою дійства було: поглибити знання щодо традицій і звичаїв, пов’язаних з хустиною, які існували на Україні і збереглися до сьогодення; виховувати інтерес до звичаїв і традицій українського народу та бажання зберігати духовні надбання. Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії. Про хустки складено багато віршів і пісень. Минають роки, десятиліття, виростають нові покоління, з’являється нова мода, та ніколи не можуть зникнути з пам’яті людської добрі традиції українців, їхні обереги поруч нас не дають нам забути, що ми діти народу українського. І серед цих оберегів завжди буде українська хустка, невід’ємний елемент української культури. Родзинкою заходу стало фолк-дефіле дівчат-красунь, які продемонструвати чарівність української хустки.
Ми маємо віру й надію, що українська хустка завжди буде в пошані та передаватиметься з покоління в покоління. Хай завжди українська хустка-берегиня береже тепло наших душ і живе вічно, як наша невмируща – Україна!
А чи знаєте ви…
Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на півночі України її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
Берегиня наша, українська хустка!
Класний керівник: Тетяна Дідух-Бойчук