«Мислить той, кому ставлять розумні запитання…»
Народна творчість
У сучасних умовах освіта не може залишатися осторонь від стрімких процесів науково-технічного прогресу, посилення інтеграційних функцій у розвитку науки, техніки, виробництва, політики. Наше суспільство перебуває в постійному розвитку і через систему утворень висуває і реалізує все нові вимоги до людини, а, отже, і до якості освіти: до навчання, тобто до постійної самоосвіти, освоєння нових видів діяльності, до інтелектуально-фізичного розвитку, бо доступ до технологій можливий тільки інтелектуально розвиненим людям, до здатності мислити і діяти творчо.
Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на наш погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ “інформаційного вибуху”, який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.
Головна мета інтеграції – створення у дітей цілісного уявлення про навколишній світ, тобто формування світогляду. Так під час вивчення твору Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» на уроці зарубіжної літератури, був проведений урок разом із учителем біології Альоною Вікторівною Басарабою, який допоміг активізувати розумову діяльність учнів, змусив шукати нові способи пізнання освітнього матеріалу, формуючи дослідний тип особистості.
Зміст твору не тільки зацікавив дітей історією життя батька й сина, а й життям тварин – акул, які теж є ,можна так сказати, головними персонажами. Розповідь Альони Вікторівни перенесла учнів на урок-пізнання «Життя акул», де вони мали змогу повторити вивчене на уроках біології та дізнатися більш глибше про життя морських хижаків, виконуючи вправи в ігровій формі.
Такі дії допомагають учням і формують в них уявлення про цілісність світу. При цьому слід пам’ятати, що такий перехід можливий лише за наявності певної бази знань. Інтеграція збільшує інформативну ємність уроку, дозволяє знаходити нові фактори, які підтверджують чи поглиблюють певні спостереження, висновки учнів при вивченні різних предметів.
На завершення хочу сказати: інтегровані уроки більш цікаві, тому що не кожний день в класі присутні два вчителя одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість завдань, використовуючи різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології; інтеграція освітнього матеріалу сприяє розвитку творчого мислення учнів, дозволяє їм застосовувати отримані знання у реальних умовах, є одним з істотних чинників виховання культури, важливим засобом формування особистісних якостей, спрямованих на добре ставлення до природи, до людей, до життя.
Тетяна Дідух-Бойчук, вчитель зарубіжної літератури Новоселицького ліцею №1
