Сім’я, родина, Батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла. І все її життя пов’язане із землею, де вона народилася, зросла. У кожної сім’ї своя історія. З метою виховання пошани до своєї сім’ї, близьких, рідних, виховувати вірність народним традиціям, звичаям, обрядам,ДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Сім’я та рідні – це найважливіше, що має людина. Вони наша опора, захист, підтримка та розуміння. У рамках шкільного тижня родинно-сімейного виховання з метою поглиблення уявлення дітей про сім’ю, родину, рід, їх значення в житті людини, виховання любові і поваги до членів родини проведено виховну справу «Родина – родина відДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Допомога постраждалій родині з Харкова. Ще минулого квітня родина мама і 2 діток втратили рідну домівку та все майно, а тато боронить нашу країну. Їхній будинок обвалився в результаті потрапляння ворожої ракети. До нас звернулась мама, якій ми не могли відмовити. Було зібрано засоби гігієни, рушники, побутова хімія. Переглядів:ДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я пишаюся своєю бабусею, Маріанною Гончаровою, яка була чудовою письменницею. Вона народилася 26 травня 1957 року в місті Чернівці, але більшу частину свого життя прожила в місті Новоселиця. Я завжди захоплювався тим, як вона вміло передавала у своїх книжках емоції та почуття. Її твори були популярними не лише в Україні,ДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Ми пишаємося своїм батьком, тому що він у нас волонтер. Волонтер, або доброволець, — це людина, яка за власним бажанням готова витратити свої сили, здоров’я, час і талант на користь суспільству або конкретній людині, не чекаючи винагороди. Не за власною волею ми були змушені змінити місце проживання , в зв’язку ДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я пишаюся своїм батьком – Михайлом Михайловичем Мироняком, який народився у с. Кадубівці Заставнівського р-ну Чернівецької обл. 13.09.1972 р. Закінчивши місцеву школу, продовжив навчання у Чернівецькому технікумі. Оженившись, тато переїхав у с. Маршинці. Батько дуже любив свою професію і часто казав, що будувати – це благородно; а ще тато обожнюєДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я пишайсь своїм татом, мій тато – мій герой! Для мене він справжній приклад мужності, чесності, справедливості та нескореності. Він патріот своєї країни, людина, яка любить свою Батьківщину. Життя моєї сім’ї до початку війни було звичайним, як у всіх, спокійним і тепер я розумію, що було воно дуже хорошим. АДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я пишаюся своїм батьком, Чупаком Валентином Вікторовичем, тому що він був Людиною з великої літери, справжнім патріотом нашої держави, солдатом військової частини А1302, гранатометником 93 бригади. У ту хвилину, коли мова пішла про порятунок Батьківщини, тато не думав про власне життя. Він пішов на захист України за велінням серця, неДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я пишаюсь своїм старшим братом, тому що він з перших днів війни пішов боронити Україну. Мого брата звати Сергій, йому 22 роки. Він справжній мужній чоловік. Сергій старше мене на дев’ять років, він багато чого мене навчив, перш за все – відповідальності, чесності та сміливості. Я дуже пишаюсь своїм братомДЕТАЛЬНІШЕ🔍
На початку навчального року учні 5-В класу Новоселицького ліцею №1 в рамках загальношкільного проєкту «Крок до зірок» розпочали працювати над власним класним проєктом з трудового та економічного виховання «Діло майстра величає». Проєкт тривав протягом навчального року під гаслом «З маленьких кроків починаються великі справи» і складався з двох частин. УДЕТАЛЬНІШЕ🔍
