Пречиста Діво, збережи цей світ,
А в ньому нашу рідну Україну.
Сади і гори, ріки і моря,
І пташину, і звірину, й людину.
Усім хто є, усім, хто буде,
Даруй здоров’я, чистоту і вроду.
Щоб їх ім’я, а в імені – любов
Передавалися від роду і до роду…
…такими словами розпочався виховний захід «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі» для учнів 10-11 класів Новоселицького ліцею №1, метою якого було згадати про чорнобильську трагедію, вшанування подвигу працівників АЕ, виховувати почуття поваги до своєї Батьківщини – України, почуття глибокої поваги до людей, які ціною власного життя та здоров’я захищали Україну від наслідків аварії на ЧАЕС, сприяти розвитку особистості.
Під час дійства працівники КУ «Новоселицька публічна бібліотека» Новоселицької міської ради розповіли про трагедію 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава. Переглянувши документальний фільм «Чорнобиль. Як сталася аварія на ЧАЕС», учні мали змогу побачити принцип роботи ядерного реактора та причини, внаслідок яких сталася жахлива трагедія.
Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної станції розбудувалося ціле місто енергетиків – Прип’ять, в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалося: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини… Це було місто – сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню…
Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади мимоволі переносять до подій тридцятисемирічної давнини.
26 квітня 1986 року, одна з найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Чорнобиль і досі для нас є незагоєною раною. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.
Класні керівники: Оксана Петрова, Тетяна Дідух-Бойчук