У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-33 років. Закликаємо всіх новосельчан, тих, хто свідомий свого минулого, 27 листопада о 16.00 год разом з усією Україною запалити свічку пам’яті про жертв Голодомору і поставити на підвіконні своїх помешкань, щоб її було видно зДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Прабабуся – Зятина Катерина Гаврилівна, народилася в 1924 році в с. Стебне, Звенигородського району, Черкаської області в заможній родині, яка була розкулачена. З хати винесли усе майно і навіть розібрали дах. Щоб уникнути зіслання, її батько змушений був тікати. До родини він так і не повернувся, помер від дизентерії. ПрабабусяДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Панасюк Анастасія Павлівна, народилася 08 листопада 1911 року (прабабуся), розповідала своїм дітям про важкі пережиті часи, моєму дідусю та його сестрі. Цими спогадами поділилася сестра мого дідуся, яка є у житті. Пережито страшний біль, і сум, в ті часи більшість людей і так перебували на межі голодування. Влада забирала останніДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Це моя прабабуся. Вона пережила голодомор в 1933 р. Їй на той момент було 19 років. Під час голодомору хто зміг заховати продукти, тим було не так тяжко виживати. Прабабусі брат ходив по селу і міняв одяг на кукурудзу і зерно, вони пекли пиріг з тирси так, як не булоДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Наша прабабуся Гушила Аглая Іванівна , народилась 1932 року, страшні роки голоду, хвороб і бідності. Зрозуміло що вона не пам’ятає подій тих років , але відчуття страху, мабуть передалося з молоком матері. З розповідей її старших братів та сестер знає як їм доводилось йти пішки на франківщину , щоб принестиДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Моя прабабуся Мельник Марія Вікторівна, яка народилась 1930 року . Їй було на той час 3 роки. Зі слів своєї матері вона розповіла про те, як їм було важко вижити у ті часи, оскільки в сім’ї було десятеро дітей. Представники влади ходили по домівках і забирали все що бачили. ВДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Моя прабабуся, Гошовська (дівоче прізвище-Торкулець) Марія Іванівна, народилася 1930 року. І хоча їй було всього три роки ,про голодомор 1933 вона пам’ятала все своє життя. Бо таке не забувається…Вона про це розповідала своїм дітям, онукам і правнукам. У селі люди тоді дуже голодували. Багато родичів померло. Прабабусі закарбувалися у пам’ятіДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я хочу розповісти про свого прадідуся. Звали його Туряк Дмитро Григорович народився він у 1924 році. Під час голодомору йому було 9 років. Він розповідав моєму дідусеві, що тоді їли сухі бадилля, варили те, що давали свиням і все, що можна було з’їсти. Це були дуже важкі часи, і миДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Це наша прабабуся Марія, яка пізнала цю жахливу подію в 4-річному віці. Хоч була дуже маленькою, в пам’яті збереглося постійне відчуття голоду. Ні смаку хліба, ні смаку молока чи каші у її дитячій пам’яті не залишилося. Пам’ятає тільки свої сльози, сльози матері, брата й сестри…Більше інформації про ту страшну подіюДЕТАЛЬНІШЕ🔍
