У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-33 років. Закликаємо всіх новосельчан, тих, хто свідомий свого минулого, 27 листопада о 16.00 год разом з усією Україною запалити свічку пам’яті про жертв Голодомору і поставити на підвіконні своїх помешкань, щоб її було видно зДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Прабабуся – Зятина Катерина Гаврилівна, народилася в 1924 році в с. Стебне, Звенигородського району, Черкаської області в заможній родині, яка була розкулачена. З хати винесли усе майно і навіть розібрали дах. Щоб уникнути зіслання, її батько змушений був тікати. До родини він так і не повернувся, помер від дизентерії. ПрабабусяДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Панасюк Анастасія Павлівна, народилася 08 листопада 1911 року (прабабуся), розповідала своїм дітям про важкі пережиті часи, моєму дідусю та його сестрі. Цими спогадами поділилася сестра мого дідуся, яка є у житті. Пережито страшний біль, і сум, в ті часи більшість людей і так перебували на межі голодування. Влада забирала останніДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Це моя прабабуся. Вона пережила голодомор в 1933 р. Їй на той момент було 19 років. Під час голодомору хто зміг заховати продукти, тим було не так тяжко виживати. Прабабусі брат ходив по селу і міняв одяг на кукурудзу і зерно, вони пекли пиріг з тирси так, як не булоДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Наша прабабуся Гушила Аглая Іванівна , народилась 1932 року, страшні роки голоду, хвороб і бідності. Зрозуміло що вона не пам’ятає подій тих років , але відчуття страху, мабуть передалося з молоком матері. З розповідей її старших братів та сестер знає як їм доводилось йти пішки на франківщину , щоб принестиДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Моя прабабуся Мельник Марія Вікторівна, яка народилась 1930 року . Їй було на той час 3 роки. Зі слів своєї матері вона розповіла про те, як їм було важко вижити у ті часи, оскільки в сім’ї було десятеро дітей. Представники влади ходили по домівках і забирали все що бачили. ВДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Моя прабабуся, Гошовська (дівоче прізвище-Торкулець) Марія Іванівна, народилася 1930 року. І хоча їй було всього три роки ,про голодомор 1933 вона пам’ятала все своє життя. Бо таке не забувається…Вона про це розповідала своїм дітям, онукам і правнукам. У селі люди тоді дуже голодували. Багато родичів померло. Прабабусі закарбувалися у пам’ятіДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Я хочу розповісти про свого прадідуся. Звали його Туряк Дмитро Григорович народився він у 1924 році. Під час голодомору йому було 9 років. Він розповідав моєму дідусеві, що тоді їли сухі бадилля, варили те, що давали свиням і все, що можна було з’їсти. Це були дуже важкі часи, і миДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Це наша прабабуся Марія, яка пізнала цю жахливу подію в 4-річному віці. Хоч була дуже маленькою, в пам’яті збереглося постійне відчуття голоду. Ні смаку хліба, ні смаку молока чи каші у її дитячій пам’яті не залишилося. Пам’ятає тільки свої сльози, сльози матері, брата й сестри…Більше інформації про ту страшну подіюДЕТАЛЬНІШЕ🔍
Моя прабабуся, Даник Марія Володимирівна, народилася 1919 року. Під час голодомору їй було 14 років. Вона розказувала, що були дуже важкі часи, жандарми забирали всю їжу. Люди пухли, були всі замучені голодом. Багато померло. Це все, що вона запам’ятала. Інформацію підготувала учениця 10 класу Новоселицького ліцею №1 Мотнін АнастасіяДЕТАЛЬНІШЕ🔍
