Навчально-ігрова діяльність учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури

Гра допомагає дітям у навчанні

311020172500-min.jpg« Щоб помилок уникати, треба розум розвивати,

гостре око, слух, терпіння, і тоді прийде уміння.

І  про тебе в сам кінець , люди скажуть :

«Молодець!»

…ці слова завжди можуть бути , а я гадаю, що є — епіграфом  уроку.  Формування читацької культури учнів є однією з вагомих складових  станов- лення  активної, творчої, відповідальної особистості. Шкільна літературна освіта покликана створити на основі засвоєння літературних знань  “опти – мальні умови для інтелектуального розвитку й самореалізації особистості, виховання громадянина України” . Одним із можливих шляхів розв’язання цього завдання ми вважаємо використання навчально-ігрової діяльності учнів у процесі вивчення літератури.

На всіх етапах розвитку людської особистості — і в молодшому, і в старшому віці — гра сприймається як необхідне для її розвитку заняття. Якщо взяти до уваги слова відомого   педагога  С. Шацького, то він  вважав, що «гра — це життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат, ту атмосферу молодому життю, без якого ця пора її була б безкорислива для людства. У грі,  цьому спеціальному опрацюванні   життєвого матеріалу,  є найцінніше ядро розумної школи дитинства».

Так і я намагаюся відкрити цікавий світ  зарубіжної  літератури для новачків цього предмету. Адже учні,  перейшовши в середню школу,  починають знайомитися  з багатьма новими предметами. Завдяки  незгасаючій творчій ініціативі вчителів, у шкільній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки,  їх різновидів розроблено дуже багато. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках , то принаймні, у більшості з них. Скажімо,  у більшості типових уроків є організаційна частина, перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення і осмислення матеріалу, організація домашнього завдання, підведення підсумків уроку, його рефлексія.

Нетрадиційний – це такий урок, у якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку істотно відрізняється від структури традиційного уроку.

Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприй-  нятої,  як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок включення учнів у виконання завдань, пов’язаних з підготовкою до цього уроку. Адже  нетради -ційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок – це його заключний акорд. Характерним  ще є  те, що, якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі учителя, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У зв’язку з цим можна виділити значну пізнавально – організа- ційну і творчу активність учнів.

Учні 5-их класів, познайомившись з предметом зарубіжна література,  дуже полюбляють таку форму уроку як гра, це їм дуже дається добре. Мета уроку-гри — отримання учнями в ігровій формі знань, їх закріплення і творче використання, а також набуття досвіду самостійної пізнавальної діяльності, спілкування та взаємодії. Прекрасний світ літератури  вводить дітей і дорослих у життя улюблених героїв, робить їх щедрими душею, рішучих у своїх вчинках, робить все цікавішим, викликає бажання ще більше удосконалюватися, бути кращим  і не тільки, а ще змінювати ще все, що довкола нього. На уроках  вчитель  стає для учнів провідником у чарівний сад літератури, співрозмовником, порадником і товаришем. Я вважаю, що знати свій предмет замало, хочу, щоб мої вихованці мені вірили, приходили на урок зі своїми надіями та сподіваннями. Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до мислення і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання , що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

Літературні ігри – це особливий різновид педагогічних ігор, джерело яких-навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання та розуміння прочитаного, організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.  Я вважаю, що процес навчання не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

Урок приносить задоволення-налагоджена співпраця вчителя і учнів. Мої учні не бояться висловлювати свою думку, вступати в дискусію. Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне – ростуть справжніми людьми.

Звичайно, підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу , але методична творчість учителя літератури  – це потреба нової  української школи. Таємницю своєї творчості шукаю в любові до дітей, до художнього слова, до знань.

Отже, якщо вчитель творчо буде підходити  до організації роботи, чітко складе план, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Вчитель зарубіжної літератури

Новоселицької гімназії

Дідух-Бойчук Тетяна Георгіївна

311020172501-min.jpg311020172500-min.jpg