Щороку в четверту суботу листопада  українці у всьому світі вшановують  пам’ять  жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Із здобуттям незалежності Україна пройшла великий шлях у прийнятті та усвідомленні наслідків Голодоморів, розкриття архівів й дослідження цього питання відкрило правду про злодіяння радянської влади як для українців, так і для всього світу.

Саме з метою допомогти учням усвідомити причини і трагізм голодомору   в Україні 1933 року мовою фактів, розвивати уміння висловлювати власні думки, формувати почуття патріотизму, виховувати почуття людяності, співчуття, відповідальності в 10-А класі проведено виховну справу «Жнива скорботи. Голодомор мовою фактів», яка присвячена одній із   трагічних  сторінок в історії нашого народу – голодомору 1932-1933 років.  Адже в цьому році відзначаються 90-ті роковини цієї трагедії. До виховної справи долучився вчитель історії, Горбатюк Василь Троянович.

Учні пригадали багатостраждальну історію нашого народу та провели аналогію між Голодомором 1932-1933 років і сьогоденням. Коли російська влада робить спроби знову знищити українську націю, в тому числі голодом. Під час постійних обстрілів й захоплення міст люди фактично помирали від голоду не маючи можливість навіть вийти із своїх осель. Так само російська влада приховує свої дії, завдяки дезінформації та пропагандистським кампаніям вона викривлює реальність, намагаючись приховати свої звірства від власного народу та від міжнародного суспільства.

Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

 

Класний керівник                       Сніжана Козак