«Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне…»

Цьогоріч свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня, щогодини, щохвилини боронять нашу землю від агресора, відбиваючи атаки й проводячи наступальні операції для звільнення територій.

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Дата приурочена до дня ухвалення Закону України «Про Збройні сили України» – подія відбулася саме 6 грудня 1991 року. Також урочиста дата пов’язана із 6-м грудня 1919 року. Це день став початком однієї зі славетних сторінок української армії – Першим зимовим походом Дієвої армії УНР.

Збройні сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету. Тому у цей день ми вшановуємо всіх, хто причетний до високого і почесного звання військовослужбовця, хто обрав для себе нелегку, але достойну професію – захищати Україну, її суверенітет і незалежність.

Так учні 10 -11 класу Новоселицького ліцею №1 провели виховний захід на тему: «День Збройних Сил України», метою якого було відзначати День Збройних Сил України, сприяти згуртуванню учнівського колективу, почуття відповідальності. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння. Прищеплювати прагнення до збереження народних звичаїв, традицій, свят. На виховну справу було запрошено військовослужбовця – Юрія Васильовича Ротаря, який нині несе службу в лавах нашої армії. Під час дійства Юрій Васильович розповів про свою службу, про свою родину, адже його син зараз перебуває на передовій лінію фронту. Також розповів про те, яким має бути нинішній воїн, що потрібно для цього вміти, знати. А найголовніше, бути відданим своїй справі. Спілкування було цікавим для ліцеїстів і прикладом на майбутнє. Кожний по різному бачить це майбутнє. Для одних – це Європейська країна з європейським рівнем життя, для інших просто щаслива країна з щасливими людьми, але обов’язково мирна…

І на завершення ми хочемо додати, що  весь український народ і вся  світова спільнота сподіваються на мирне завершення конфлікту , відновлення територіальної цілісності держави та її процвітання. І щоб наші військові підіймали зброю до бою лише на тренуваннях, щоб перестали плакати матері і дружини,  щоб діти перестали проводжати на війну своїх батьків, і щоб українська земля  очистилася від болю, втрат  та наруги.

Ми віримо у ЗСУ, ми віримо в ПЕРЕМОГУ!!!

Класні керівники: О. Петрова, Т. Дідух-Бойчук