Колись історія назве

Наш час народженням людини.

Бо,  поки серце в нас живе, –

Ми не стояли на колінах!

З метою вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні; увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни; розвивати почуття відповідальності до своїх обов’язків перед державою, робити висновки на основі фактологічного матеріалу, об’єктивно оцінювати історичні події; утвердити спадкоємності традицій воїнів-переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України в 9-А класі проведено виховну справу на тему: «Трагедія Українського народу в роки Другої світової війни», а також провели майстер-клас з виготовлення символу пам’яті про жертви Другої світової війни у світі – червоного маку. Ліцеїсти пригадали історичні факти та вшанували  тих понад 8 мільйонів осіб, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.

Учні зробили висновки, що Друга світова стала найкривавішим проявом тотальної війни, коли всі його учасники цинічно відкидали закони та правила ведення бойових дій, не розрізняючи, хто перед тобою — армія противника чи цивільне населення. Вона принесла в історію такі жахливі «ноу-хау», як концтабори, перетворені на «фабрики смерті», Голокост, масове знищення в’язнів, ліквідація цілих міст та атомне бомбардування. Тому Друга світова має стати для всіх уроком того, якою не повинна бути війна. Іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет писав: «Історія нас не вчить, що ми маємо робити, проте вона показує, чого робити не слід». Ці слова — головний підсумок Другої світової.

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Класний керівник      Сніжана Козак